Справа № 755/16868/16-ц
"26" грудня 2016 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді САВЛУК Т.В.
за участю секретаря Дзюба Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до Державної адміністрації у місті Києві просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (спадкодавця), на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, що є предметом позову.
12 грудня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про заміну неналежного відповідача Дніпровську районну у місті Києві раду на належного відповідача Київську міську раду. (а.с.36-37)
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла бабуся ОСОБА_3, яка за життя залишила заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідала все належне їй на праві власності майно ОСОБА_1, позивачу у справі. Маючи намір прийняти спадщину, 16 лютого 2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак у заведенні спадкової спавши та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, оскільки позивачем пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач наголошує, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки в період з 01 червня 2015 року по 12 лютого 2016 року він перебував в якості волонтера на території проведення Антитерористичної операції, займався доставкою та розподілом між бійцями спорядження, медикаментів та інших необхідних речей, тому в силу цих обставин не мав змоги своєчасно звернутись до нотаріальної контори, просить врахувати ці обставини та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, зважаючи на те, що він є єдиним спадкоємцем майна померлого спадкодавця, та в іншій спосіб не має можливості реалізувати своє право отримати спадок.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні.
Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) відповідач не скористався.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, покази свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Відділом реєстрації смерті у м.Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві. (а.с. 6)
За життя ОСОБА_3 залишила заповіт датований 20 серпня 2012 року, яким на випадок своєї смерті заповідала все належне майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, також всього того, що згідно із законодавством України може бути успадкованим, у повному обсязі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.8)
Відповідно до частини першої та другої статі 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійного із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
16 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, оскільки спадкоємцем за заповітом пропущено шестимісячний строк, встановлений ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, а саме: не подано заяву про прийняття спадщини, що передбачено ст.1269 ЦК України. (а.с.15)
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно частини другої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом щодо майна спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
При вирішенні питання про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд враховує, що позивачем пропущено визначений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, зважаючи на наявність об'єктивних обставин, які пов'язані з тим, що в період з 01 серпня 2015 року по 12 лютого 2016 року ОСОБА_1 проводив благодійну діяльність з постійним перебуванням, в якості волонтера, на території проведення Антитерористочної операції в Донецькій області, ці обставини підтверджуються довідкою Благодійного фонду «Рятуємо життя разом» від 27 вересня 2016 року, що перешкодило позивачу своєчасно звернутись до нотаріальної контори та прийняти спадщину у встановлений законодавством строк.
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. (ст.63 Цивільного процесуального кодексу України)
За клопотанням позивача, в судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_7, керівника Благодійного фонду «Рятуємо життя разом», яка підтвердила, що дійсно в період з 01 серпня 2015 року по 12 лютого 2016 року ОСОБА_1 проводив благодійну діяльність з постійним перебуванням, в якості волонтера, на території проведення Антитерористочної операції в Донецькій області, зазначила, що за специфікою роботи, якою займався безпосередньо позивач, він змушений був постійно перебувати на території Донецької області, та за весь цей час не мав змоги прибути до міста Києва.
Суд не має підстав брати під сумнів достовірність фактів, які повідомив свідок, даних про зацікавленість свідка під час розгляду судової справи судом не встановлено.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ст.4 Цивільного процесуального кодексу України)
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ч.3 ст.212 Цивільного процесуального кодексу України)
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд встановлює ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1261, 1270, 1272, 1276 Цивільного кодексу України, п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст.1, 4, 10, 11, 57, 58, 60, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Встановити ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.