ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22728/16-ц
провадження № 2-во/753/203/16
"21" грудня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Набудович І.О.
при секретарі Петрик А.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про виправлення описки,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року затверджено мирову угоду по цивільній справі № 753/5871/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа : ОСОБА_4, про припинення права власності на частку у спільній частковій власності. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року (справа № 753/17035/16-ц) виправлено описку в тесті ухвали суду від 30.06.2016 (справа № 753/5871/16-ц).
09 грудня 2016 року до суду звернулася ОСОБА_2 з заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 30 вересня 2016 року, а саме в зазначенні номеру судового рішення.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про день та час розгляду заяви судом повідомлені у встановленому законом порядку, проте, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви, суд вважає можливим розглядати заяву у їх відсутності.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає, що заява про виправлення описки в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна.
Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків.
Як вбачається зі змісту заяви позивача ОСОБА_2, остання просить змінити номер, якій присвоюється справі відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013, затвердженої наказом № 173 Державної судової адміністрації України.
Тобто, заявлені позивачем вимоги не можуть вважатися вимогами щодо виправлення описок в розумінні ст. 219 ЦПК України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що під час постановлення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року описки допущено не було, а тому заява позивача ОСОБА_2 про виправлення описки задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 219 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Набудович