ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23086/16-к
провадження № 1-кс/753/4931/16
про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна
"26" грудня 2016 р. м. Київ
Слідчий суддя Дарницького районного суду м Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , розглянув клопотання ОСОБА_4 , потерпілого у кримінальному провадженні № 12014100020005594 від 11.07.2014 року, про накладення арешту на майно -
15.12.2016 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, з метою забезпечення цивільного позову останнього, поданого слідчому під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України. В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 та представники останнього в судовому засіданні зазначають наступне. Між ОСОБА_4 та колишньою дружиною останнього ОСОБА_5 , мав місце спір про поділ майна, який вирішено у судовому порядку. Враховуючи те, що судовим рішенням із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнута грошова компенсація, строки проведення виконавчих дій, під час виконання судового рішення спливають отже є підстави вважати, що накладений державним виконавцем арешт може бути скасований. Так, майно на яке ОСОБА_4 просить накласти арешт, в період судового розгляду, було відчужено ОСОБА_5 , шляхом повідомлення не правдивих відомостей щодо свого статусу та статусу майна, зокрема те що останнє було спільною сумісною власністю. Внаслідок таких дій, ОСОБА_5 відчужила майно як особисте майно, що спричинило ОСОБА_4 матеріальної шкоди. В результаті розгляду цивільної справи про поділ майна між вказаними особами, як зазначено вище, наведені обставини щодо відчуження майна були встановлені судовим рішенням, у зв'язку з чим в порядку поділу майна подружжя, на користь ОСОБА_4 була стягнута відповідна компенсація за частину майна виділеного у власність ОСОБА_5 .
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що останній не вбачає ознак кримінального правопорушення у даному випадку. Підставою для не прийняття відповідного процесуального рішення за результатами досудового розслідування даного кримінального провадження є неналежне виконання слідчим процесуальних обов'язків, зокрема вказівок процесуального керівника, у зв'язку із чим будуть вжиті заходи реагування.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно аналізу до ч. 1, п. 4 ч. 2, ч. 6 ст. 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст.170 КК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що у кримінальному провадженні № 12014100020005594 від 11.07.2014 року, відсутні підозрюваний, обвинувачений, засуджений, фізична чи юридична особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Таким чином, з урахуванням вище зазначеного, на думку слідчого судді, пред'явлення цивільного позову, а також і звернення із клопотанням про накладення арешту на майно для забезпечення останнього є передчасним, необґрунтованим і такими, що не відповідають вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України.
Керуючись 170-175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , потерпілого у кримінальному провадженні № 12014100020005594 від 11.07.2014 року, про накладення арешту на майно - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1