Справа № 201/13597/16-ц
провадження № 2/201/3043/2016
22 грудня 2016 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пісчанської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває вказана цивільна справа.
До суду надійшли заяви представника позивача про забезпечення позову, в яких останній просить заборонити ПАТ КБ «Приватбанк» вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання напису приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_2 № 5444 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 2 701 700,08 грн; до вирішення справи по суті накласти заборону відчуження нежитлового приміщення - Ательє № 3 по пл. Жовтнева в м. Дніпро, належного на праві власності ОСОБА_1; накласти арешт на вказане нежитлове приміщення.
Розглянувши заяву, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5444, вчинений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 2 701 700, 08 грн.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи положення ст. ст. 151, 152 ЦПК України та зазначені роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України, суд не знаходить підстав для задоволення заяв про забезпечення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, зокрема відсутні докази на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на здійснення реалізації майна позивача, доказом чого не можуть слугувати «побоювання» позивача, що в рамках виконавчого провадження може бути реалізоване його майно без дотримання встановленого законодавством порядку, як про це заявляє заявник в своїх заявах.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 294 ЦПК України, суд -
Заяви представника ОСОБА_1 від 31 жовтня 2016 року та від 22 листопада 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя С.О.Демидова