Справа № 201/15064/16-ц
2/201/3275/2016
22 грудня 2016 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пісчанської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 08 січня 2016 року помер її батько ОСОБА_2, якому на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 134, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25 листопада 2015 року. Позивач звернулася до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте постановою державного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тому просить суд скасувати постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 серпня 2016 року та зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 134, після смерті ОСОБА_2
Представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив винести рішення на розсуд суду.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі , чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як встановлено в судовому засіданні, 08 січня 2016 року помер батько позивача ОСОБА_2 /а.с.11/, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої зокрема увійшла частка земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 134, та яка належала останньому на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності.
20 квітня 2016 року позивач звернулася до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 02 серпня 2016 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з частки земельної ділянки, у зв'язку з тим, що спадкоємець надав документи на 1/2 частку, перереєстрації на 3/8 частку відсутня, та при реєстрації та перереєстрації права власності на вказану земельну ділянку не були враховані всі власники відповідного домоволодіння /а.с.16/.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно ст.5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Відповідно ст. 46 Закону України «Про нотаріат» витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій та п. 1 глави 7 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Згідно глави 10 розділу 11 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з*ясовує відомості стосовно …. Наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження. П. 1.2; видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, п.4.13; при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє.. склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину п. 4.14; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна 4.15.
Відповідно до ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно відповіді КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 27 липня 2016 року № 10288 станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, буд. 134 містяться відомості про право власності: 1/4 частина - ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2010 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2010 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 3/8 частин - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 грудня 2005 року, виданого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою; 3/8 частин - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 грудня 2005 року, виданого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою /а.с.16/. При цьому спадкоємцем до нотаріальної контори було надано документи на 1/2 частину майна, перереєстрація на 3/8 частин - відсутня.
У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного та наявних доказів, державний нотаріус Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори діяв відповідно до вимог законодавства, інструкції щодо вчинення нотаріальних дій і підстав для скасування постанови від 02 серпня 2016 року про відмову у вчинені нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили. після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.О. Демидова