Справа № 201/16006/16-ц
2/201/3437/2016
23 грудня 2016 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пісчанської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої недієздатної дитини-інваліда, -
ОСОБА_1 11 листопада 2016 року в інтересах свого сина ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої недієздатної дитини-інваліда. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що від шлюбу з відповідачем, який був розірваний у 2011 році, має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син сторін рішення суду від 19 серпня 2016 року визнаний недієздатним та його опікуном призначено ОСОБА_1 Оскільки за судовим рішенням стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 присуджено до досягнення останнім повноліття, тобто до 17 липня 2016 року, з вказаної дати відповідач не надає жодної матеріальної допомоги сину-інваліду. Позивач не має можливості працювати, тому що хвора дитина потребує постійного догляду та сторонньої допомоги. У зв'язку із зазначеним позивач просила суд ухвалити рішення про щомісячне стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2 в розмірі 1 500,00 грн. з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до зняття інвалідності.
Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із його хворобою, проте враховуючи не надання документів на підтвердження хвороби відповідача, а також те, що минуле судове засідання, призначене по даній цивільній справі, було відкладено через неявку саме відповідача, суд не вбачає причини неявки ОСОБА_3 в судове засідання поважними, а тому вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача.
Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2013 року присудженого до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700,00 грн. на місяць, починаючи стягнення з 10 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття /15-16/.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним, встановлена над ним опіка, опікуном призначено його матір ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а. с. 17/. З тексту рішення вбачається, що недієздатним ОСОБА_2 визнаний у зв'язку із захворюванням: хронічним стійким психічним розладом у формі легкої розумової відсталості, внаслідок чого за своїм станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 4708,09 грн. /а. с. 18, 19/.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому викладені вище обставини, встановлені судами при розгляді інших цивільних справ, не підлягає доказуванню в даному судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Положеннями ст. 200 СК передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Положеннями ст. 184 СК України встановлено, що у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхнього повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500,00 грн. щомісяця до зняття інвалідності.
Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої непрацездатної дитини з 11 листопада 2016 року.
На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 88, 180, 183, 182, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої недієздатної дитини-інваліда - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, інд. номер НОМЕР_1), щомісячно аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_2) в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 11 листопада 2016 року.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, інд. номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.О. Демидова