Справа № 211/2391/16-ц
Провадження № 2/211/1666/16
20 грудня 2016 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді : Ткаченко С.В.
при секретарі: Польчик Л.В.
у відсутність сторін
розглянувши в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і вселення, суд -
01.06.2016 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою, яку в послідуючому уточнила, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і вселення.
В обґрунтування позову зазначила, що 28.07.2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_3, був зареєстрований шлюб Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції, актовий запис № 345. Рішенням Жовтоводського міського суду від 11. 04.2012 року шлюб розірвано.
Від шлюбу у позивачів народилася дитина донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час шлюбу 05.09.2007 року сторонами була придбана трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я відповідача.
Рішенням Апеляційного суду дніпропетровської області від 18.02.2015 року визнано право власності за ОСОБА_5 та за ОСОБА_3 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_2.
Позивач намагалась вселитися до вищевказаної квартири, але відповідач в грубій формі відмовляв їй у вселенні. Ключів від квартири у позивача немає. Через що позивач була вимушена звертатись до правоохоронних органів для захисту своїх прав, де їй повідомили, що даний спір повинен вирішуватись в судовому порядку.
Спірна квартира АДРЕСА_3 складається з трьох кімнат , визначених у плані як кімната під номером 4 площею 9,4 кв.м., кімната під номером 7 площею 12,6 кв.м. з лоджією пл.. 2.6 кв.м., кімната під номером 9 площею 17.4 кв.м з балконом 0,9 кв.м, коридору площею 15,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., вбиральні площею 1.0 кв.м., кухні площею 7,4 кв.м., та вбудованої шафи 2,65 кв.м. Враховуючи що з позивачем проживатимуть діти , у яких велика різниця у віці та які є особами різної статі позивач вважає, що їй з дітьми в користування має бути визначено дві житлові кімнати , а саме кімнату під номером 4 площею 9,4 кв.м. та кімнату під номером 7 площею 12,6 кв.м. з лоджією пл.. 2.6 кв.м, а відповідачеві велику кімнату під номером 9 площею 17.4 кв.м з балконом 0,9 кв.м. Коридор площею 15,2 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1.0 кв.м., кухню площею 7,4 кв.м., та вбудовану шафу 2,65 кв.м. залишити в спільному користуванні.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належним їй на праві часткової приватної власності квартири АДРЕСА_2, та вселити ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до квартири та встановити порядок користування квартирою № 172 будинку № 32 по вул. Вахрушева в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, яким виділити у користування ОСОБА_2 дві житлові кімнати площею 9,4 кв. м. та 12,6 кв. м. з лоджією, а ОСОБА_3 виділити житлову кімнату площею 17,4 кв.м. з балконом площею 2,9 кв.м. , коридор, вбиральню , кухню площею та вбудовану шафу залишити у спільному користуванні, також просить зобов'язати відповідача надати другий комплект ключів від вхідних дверей вищезазначеної квартири та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позов в повному обсязі, просить розглянути справу без її участі на позовних вимогах наполягала.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся.
Оскільки судове засідання проводиться без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що його можливо провести без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 28 липня 2006 року, який було зареєстровано Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції, актовий запис № 345 та який розірвано 11.04.2012 року рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу. В період перебування у шлюбі 05.09.2007 року сторонами була придбана трикімнатна квартира за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вахрушева, 32/172. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1 / 2 частину квартири АДРЕСА_4, також суд визнав право приватної власності на 1/ 2 частину у цій квартирі і за колишнім чоловіком позивача ОСОБА_3. Згідно норм ЦПК України, дані факти не потребують додаткового доказування так як вони встановлені в рішенні Апеляційного суду, яке набрало законної сили. (а.с. 3 - 4 - рішення ).
Ключів від дверей вказаної квартири у позивача не має , вона постійно намагається вселитися в належну їй частину квартири, приходить , телефонує відповідачеві з вимогами впустити її в свою частину квартири, але відповідач у грубій формі проганяє її та нецензурною лайкою відповідає на її дзвінки. Позивач неодноразово надсилала відповідачеві листи з проханням та вимогою впустити її до квартири та надати їй змогу користуватися своєю власністю, не чинити їй перешкоди в користуванні їй належною частиною квартири. Але відповідач не реагує на листи , в квартиру не пускає. (а.с. 5, 6 - листи вимоги).
Від шлюбу у позивачів народилася дитина донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 10 - свідоцтво про народження). Крім того позивач має сина ОСОБА_6, який є неповнолітнім - 27 07 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач зверталася до поліції та їй було відмовлено в порушенні кримінального провадження постановою слідчого від 11.07.2015 року та було вказано, що відносини що склалися між сторонами є цивільно-правовими (а.с. 8-9 - постанова).
Спірна квартира АДРЕСА_3 складається з трьох кімнат , визначених у плані як кімната під номером 4 площею 9,4 кв.м., кімната під номером 7 площею 12,6 кв.м. з лоджією пл.. 2.6 кв.м., кімната під номером 9 площею 17.4 кв.м з балконом 0,9 кв.м, коридору площею 15,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., вбиральні площею 1.0 кв.м., кухні площею 7,4 кв.м., та вбудованої шафи 2,65 кв.м. Враховуючи, що з позивачем проживатимуть діти , у яких велика різниця у віці та які є особами різної статі позивач вважає, що їй з дітьми в користування має бути визначено дві житлові кімнати , а саме кімнату під номером 4 площею 9,4 кв.м. та кімнату під номером 7 площею 12,6 кв.м. з лоджією пл.. 2.6 кв.м, а відповідачеві велику кімнату під номером 9 площею 17.4 кв.м з балконом 0,9 кв.м. Коридор площею 15,2 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1.0 кв.м., кухню площею 7,4 кв.м., та вбудовану шафу 2,65 кв.м. залишити в спільному користуванні.
Відповідно до положень ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Нормами ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Отже, як витікає з норм цієї статті, учасники спільної часткової власності повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю, вони здійснюють правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном за спільною згодою.
Право кожного із співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном, одночасно створює для нього і обов'язок погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими співвласниками.
Якщо ж співвласники не дійдуть згоди з питання щодо здійснення повноважень по володінню і користуванню спільним майном, то спір, що виник, може бути вирішений судом.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
За ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.2ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Гарантуючи захист права власності закон надав власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386 ЦК України. Норми цивільного права спрямовані на відновлення того майнового положення, яке мало місце до порушення.
Відповідно дост.41 Конституції України, ч.1ст.321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як встановлено ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за № 20" Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про усунення перешкод користування власністю та вселення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Позивач та відповідач володіють на праві приватної спільної часткової власності по 1/2 частки кожен квартири АДРЕСА_4 і їх право власності є непорушним, а відповідач перешкоджає позивачеві в вільному користуванні своєю власністю, що підтверджується матеріалами справи за таких обставин суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позов задоволено повністю, а позивач ухвалою суду від 13.06.2016 року звільнена від сплати судового збору то у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп. за дві вимоги немайнового характеру відповідно Закону України «Про судовий збір».
А також з відповідача на користь позивача мають бути стягнути витрати пов'язані з розглядом справи , а саме витрати на послуги адвоката та юридичну допомогу, що як підтверджено квитанціями прибуткового касового ордеру № 042 від 22.11.2016 року, № 033 від 25.06.2016 року, № 034 від 15.07.2016 року , № 038 від 30.07.2016 року та № 040 від 17.08.2016 року становить разом - 2100 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 317, 319, 321, 358, 391, 383, 386 ЦК України, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за № 20"Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» , ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити .
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належним їй на праві часткової приватної власності квартири АДРЕСА_5.
Вселити ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_2.
Встановити порядок користування квартирою № 172 будинку № 32 по вул. Вахрушева в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, яким виділити у користування ОСОБА_2 дві житлові кімнати площею 9,4 кв. м. та 12,6 кв. м. з лоджією, ОСОБА_3 виділити житлову кімнату площею 17,4 кв.м. з балконом площею 0,9 кв.м. , а коридор площею 15,2 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1.0 кв.м., кухню площею 7,4 кв.м., та вбудовану шафу 2,65 кв.м. залишити в спільному користуванні.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 надати позивачу ОСОБА_2 другий комплект ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 витрати на надання правової допомоги в сумі 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_7