Справа № 175/3871/16-ц
Провадження № 2/175/1592/16
(з а о ч н е)
06 грудня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рись Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, -
В вересні 2016 року Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, в якому просив накласти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, буд. 91 до досягнення неповнолітніми ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття; стягнути з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області понесені судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 вказав на те, що підставою для звернення до суду є необхідність захисту майнових прав та інтересів неповнолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, які через свій вік не в змозі самостійно захистити свої права, реалізувати процесуальні повноваження. Батьками дітей є ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Відомості про батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00000366318 та №00000382476, записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2009 року ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно її малолітніх дітей. Розпорядженнями голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 14.08.2009 року № 3069-р та № 3070-р ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування. Рішенням Любимівської сільської ради Дніпропетровського району №22 від 24.02.2010 року за малолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закріплено житло за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, 91. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна від 15 вересня 2016 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/1 частина будинку загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 15,8 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, 91. Проте, питання щодо накладення заборони на відчуження майна та житла дітей під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не вирішено, тому прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Представник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 за довіреністю ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти заочного розгляду страви не заперечувала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку у відповідності до п. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України (а.с.44), а тому зі згоди представника прокуратури суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_6 позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Вислухавши прокурора, законного представника неповнолітніх, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України та п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ч. 2 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Відповідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №236090 від 15 квітня 2009 року виданим Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.14), та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №232865 від 21 квітня 2009 року виданим Виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.15).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 року ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнуто аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (прибутку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08 квітня 2009 року й до досягнення ними повноліття (а.с.16-17). Відомості про батька в свідоцтвах про народження дітей записані за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00000366318 та №00000382476 (а.с.18,19).
Рішенням виконавчого комітету Індустріального районної у місті Дніпропетровську ради №545 від 20 листопада 2009 року встановлено опіку над ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено опікуном ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-23).
Діти зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.30). Розпорядженнями голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 14 серпня 2009 року № 3069-р та № 3070-р дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.20,21).
Статтею 52 Конституції України визначено, що виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
Рішенням Любимівської сільської ради Дніпропетровського (після перейменування Дніпровського) району № 22 від 24 лютого 2010 року за малолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закріплено житло за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, 91. Згідно інформації Любимівської сільської ради Дніпровського району №558 від 16 вересня 2016 року, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, 91, зареєстровані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживала разом з матір'ю без реєстрації) (а.с.32).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 15 вересня 2016 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/1 частина будинку загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 15,8 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, 91 (а.с.26-27). Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні, відомості з державного реєстру іпотек відсутні.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 № 789 - 12, в усіх діях, щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей.
Однак, питання щодо накладення заборони на відчуження майна та житла дітей під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 вирішено не було.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад 6 місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватись лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
У відповідності до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» у разі, передачі дітей, позбавлених батьківського піклування під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.
Частиною 1 ст. 248 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи викладене, виходячи з інтересів дітей, суд дійшов висновку про необхідність накласти заборону на відчуження належного відповідачці будинку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, буд. 91.
Статтею 88 ЦПК передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Згідно з ч. 1 ст. 90 Закону України «Про прокуратуру » фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до ст.ст. 89, 90 Закону України «Про прокуратуру» фінансування органів прокуратури Дніпропетровської області здійснюється Генеральною прокуратурою України шляхом щомісячного виділення коштів на рахунки прокуратури Дніпропетровської області, яка є юридичною особою, має відокремлений баланс та рахунок в органах Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держав.
Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що єдність системи прокуратури України забезпечується зокрема: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури ; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів.
Дніпропетровська місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області діє у складі єдиної системи органів прокуратури Дніпропетровської області не має статусу окремої юридичної особи (установи) та власного рахунку в органах Державного казначейства України, у зв'язку з чим видатки місцевої прокуратури, в тому числі в частині сплати судового збору, сплачуються прокуратурою Дніпропетровської області, а тому у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь прокуратури Дніпропетровської області необхідно стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 248 СК України, ст. 45 ЦК України, ч.ч. 1, 3 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ч. 3 ст. 71 ЖК України, ч.ч. 1, 4 ст. 17, ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною радою України 27.02.1991 року, ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 3, 10, 15, 27, 31, 57, 88, 118, 215, 223-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про накладення заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Накласти заборону на відчуження будинку розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Богданова, буд. 91, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, до досягнення повноліття її неповнолітніми дітьми ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 38 МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Озерянська Ж.М.