Справа № 209/4850/14-ц
Провадження № 2/209/36/16
Іменем України
22 листопада 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
при секретарі Герасимчук І.О.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення,
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DZL0GK00770027 від 16 лютого 2007 року в розмірі 18469,83 доларів США, що за курсом 11,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 липня 2014 року складає 217574.60 грн., звернути стягнення на квартиру, загальною площею 49,10 кв.м.., житловою площею 28,60 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, згідно договору іпотеки № DZL0GK00770027 від 16 лютого 2007 року, Публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк", з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;
- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, яка є предметом іпотеки, розташованій за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, буд. 5. кв.65.
На обґрунтування позову зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору від 16 лютого 2007 року № DZL0GK00770027 ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 19000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2022 року. Згідно умов зазначеного договору відповідач повинна була повертати кредитні кошти, сплачувати проценти за користування ними, комісією, а також інші витрати щомісячними платежами. В порушення норм закону та умов договору відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 07 липня 2014 року має заборгованість в сумі 18469,83 доларів США, що за курсом (11,78) відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 липня 2014 року, становить 217574,60 грн., яка складається з наступного: 16912,72 доларів США - заборгованість за кредитом, 1434,67 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 90,06 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 32,38 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 16 лютого 2007 року уклали договір іпотеки № DZL0GK00770027, відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру загальною площею 49,10 кв.м., житловою площею 28,60 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), АДРЕСА_1, та належить відповідачці на праві власності згідно договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 95950,00 грн. Договором іпотеки було передбачено право іпотекодавця на реєстраціюу у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушення умов цивільно-правового договору та статі 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватися на підставі рішення суду. Вважає, що відповідачка повинна бути виселена із житла, яке є предметом іпотеки, оскільки згідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержатєля вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, що також передбачено з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримував, надав пояснення аналогічні його обґрунтуванню та пояснив суду, що оцінка квартири, яка є предметом іпотеки, не проводилася, але в договорі іпотеки є обумовлена сторонами ціна квартири. Пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором перерахована у долари для зручності. Також пояснив, що заборгованість за тілом кредиту збільшувалася на суму страхових внесків, які сплачував банк кожний кредитний рік за договором страхування предмету іпотеки, страхування життя і здоров'я боржника. Ці страхові платежі зараховувалися кожний кредитний рік на тіло кредиту, оскільки відповідачка ці платежі не здійснювала, хоча повинна була кожен кредитний рік сплачувати страховий платіж за цими договорами. Проценти за користування кредитними коштами нараховувалися згідно п. 3.4. кредитного договору, виходячи із фактичної кількості днів користування кредитом - 360 у році. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідачки - ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та пояснив суду, що ОСОБА_3 дійсно отримала від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитні кошти і має заборгованість за кредитним договором. Проте вважає, що розмір заборгованості за кредитним договором розрахований невірно. ОСОБА_3 в 2009, 2010 році зверталася до банку із завою про зміну валюти кредиту, але позивач відмовив їй в цьому. Відповідачка не виконувала зобов'язання за кредитним договором в зв'язку зі зміною курсу валюти. Вважає, що позивачем не доведено правильність розрахунку суми заборгованості за кредитним договором. Просив застосувати до позовних вимог положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та відмовити у задоволенні позову в частині виселення.
Вислухавши представника позивача, представника відповідачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 16 лютого 20007 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № DZL0GK00770027 (а.с. 17-18).
Згідно п.7.1. договору банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 16 лютого 2007 року по 15 лютого 2022 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 21565,00 доларів США на наступні цілі: 19000,00 доларів США на придбання квартири, а також у розмірі 2565,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту щомісячно в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 договору. Цим же пунктом договору було передбачено, що відповідачка зобов'язалася щомісячно, в період сплати з 20 по 25 число кожного місяця надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 268,07 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості по кредиту, по відсоткам, винагороди.
В забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №DZL0GK00770027, 16 лютого 2007 Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки квартири №DZL0GK00770027, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 625 (а.с. 21-23).
За умовами договору іпотеки ОСОБА_3 надала в іпотеку банку 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка належала іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16 лютого 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 623 (п.33.3 договору іпотеки).
Згідно п. 18 договору іпотеки відповідачка також зобов'язалася застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержателя від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування майна, уклавши договір страхування майна і не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії зазначеного договору страхування продовжити строк його дії та надати банку докази оплати страхового платежу.
На виконання умов договору іпотеки, 16 лютого 2016 року, на підставі заяви ОСОБА_3, яка є додатком №1 до договору страхування нерухомості, між ЗАТ "Страхова компанія "Інгострах", відповідачкою, як страхувальником, та ЗАТ КБ "ПриватБанк", як вигодонабувачем, був укладений договір страхування майна № DZL0GK00019999, за умовами якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування вигодонабувачу, а відповідачка зобов'язалася своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (а.с. 111-112). Згідно п. 5.1, п. 5.1.1. цього договору об'єкт страхування - квартира за адресою: АДРЕСА_2. Також умовами договору страхування майна було визначено, що страховий платіж становить 383,30 грн. (п. 9 договору), договір діє 12 місяців (один рік) з 16 лютого 2007 року по 15 лютого 2008 року включно і щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості - у разі сплати наступних страхових внесків.
Крім того, 16 лютого 2016 року, на підставі заяви ОСОБА_3, яка є додатком №1 до договору особистого страхування, між ЗАТ "Страхова компанія "Інгострах", відповідачкою, як страхувальником, та ЗАТ КБ "ПриватБанк", як вигодонабувачем, був укладений договір особистого страхування № DZL0GK00020000, за умовами якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування вигодонабувачу, а відповіадчка зобов'язалася своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (а.с. 113-114). Згідно п.5 договору об'єкт страхування - майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатності ОСОБА_3 Умовами договору страхування майна було визначено, що страховий платіж становить 479,75 грн. (п. 12.1 договору), договір діє 12 місяців (один рік) з 16 лютого 2007 року по 15 лютого 2008 року включно і щорічно лонгується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості - у разі сплати наступних страхових внесків.
В судовому засіданні представник відповідачки не заперечував проти факту укладення між позивачем та відповідачкою кредитного договору та договору іпотеки і не заперечував, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, який перевірений судом, її розмір складає 18469,83 доларів США, що за курсом (11,78) відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 липня 2014 року становить 217574,60 грн., і ця заборгованість складається з наступного: 16912,72 доларів США - заборгованість за кредитом, 1434,67 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 90,06 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 32,38 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с. 8-12).
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в тій частині, що заборгованість за кредитним договором невірно нарахована, оскільки заборгованість за тілом кредиту кожний кредитний рік збільшувалася, при тому, що ОСОБА_3 додаткові кошти від банку не отримувала. Такі заперечення представника відповідача спростовуються поясненнями представника позивача та наданими на їх підтвердження договорами страхування іпотечного майна та особистого страхування, які були укладені на виконання договору іпотеки. Умови договорів страхування відповідачка повинна була виконувати - до повного погашення кредитної заборгованості, сплачуючи обов'язкові страхові платежі.
Проте, відповідачка порушила умови договору іпотеки, добровільно страхові платежі не здійснювала, в зв'язку з чим ці платежі здійснювалися банком і додавалися до заборгованості за тілом кредиту.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
Згідно частин 1 та 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, передбаченого ст. 38 цього Закону.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Відповідно ст. 3 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка на праві власності належить відповідачці, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.
Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 83 - 86), відповідачка ОСОБА_3 не має у власності іншого житла, ніж переданої нею в іпотеку квартири, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ (Кам'янське) АДРЕСА_1, а квартира за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ (Кам'янське) АДРЕСА_3, в якій зареєстрована відповідачка, належить на праві власності ОСОБА_5.
Оскільки квартира АДРЕСА_4 є предметом іпотеки і виступає як забезпечення зобов'язань відповідачки за споживчим кредитом, наданим їй позивачем в іноземній валюті, і є її місцем постійного проживання, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині виселення відповідачки із вказаної квартири, а виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки належить призупинити до втрати чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто на користь позивача судові витрати у справі.
Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення,
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № DZL0GК00770027 від 16 лютого 2007 року в розмірі 18469,83 доларів США, що за курсом (1 долар США = 11,78 грн.) відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 липня 2014 року складає 217574,60 грн. (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн. 60 коп.), звернути стягнення на предмет іпоетки (на підставі договору іпотеки № DZL0GК00770027 від 16 лютого 2007 року) - квартиру, загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,60 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_3, розташована за адресою: АДРЕСА_5, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпоетки - квартиру, загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_3, на період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2297,55 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення (отримання) рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.
Суддя Г.А. Байбара.