Справа № 209/4130/15-ц
Провадження № 2/209/124/16
Іменем України
21 листопада 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
при секретарі Герасимчук І.О.,
за участі представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,
ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як з солідарних боржників, на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №11062387000 від 24 жовтня 2006 року в сумі 1404995,16, яка складається з настпуного: 873861,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 531133,30 грн. - заборгованість за відсотками, та сплачений позивачем судовий збір.
На обґрунтування позову зазначено, що 02 березня 2015 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", на підставі якого з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11062387000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти загальною сумою 45 400,00 швейцарських франків з розрахунку 8,2 % річних за користування кредитом на строк з 24жовтня 2006 року до 23 жовтня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №11062387000 від 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та відповідачкою ОСОБА_3 24 жовтня 2006 року був укладений договір поруки № 11062387000П/1, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати солідарно з позичальником за його борговими зобов'язаннями за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №11062387000 від 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_4 24 жовтня 2006 року був укладений договір поруки № 11062387000П/2, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з позичальником відповідати за його борговими зобов'язаннями за кредитним договором. 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ "УкрСиббанк" передало ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитним договором №11062387000 від 24 жовтня 2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора з усіма його процесуальними правами та обов'язками. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитом, розмір якої станом на 28 липня 2015 року становить 1404995,16, яка складається з наступного: 873861,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 531133,30 грн. - заборгованість за відсотками. Тому у банку виникло право вимоги на стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з усіх відповідачів.
01 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати таким, що припинив дію договір поруки № 11062387000П/2 від 24 жовтня 2006 року, укладений між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк".
На обґрунтування зустрічного позову зазначено, що 24 жовтня 2006 року між ним та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір поруки, згідно умов якого він взяв на себе зобов'язання відповідати солідарно з відповідачем ОСОБА_1 за його борговими зобов'язаннями за кредитним договором № 11062387000 від 24 жовтня 20016 року, укладеним з АКІБ "УкрСиббанк". Згідно п. 3.1 та п.3.2 договір поруки набрав чинності з моменту його підписання сторонами і його дія припинялася з припиненням всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором, тобто конкретна дата припинення дії договору поруки в ньому не була зазначена. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, останній платіж ОСОБА_1 повинний був виконати 23 жовтня 2013 року. Згідно п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 3 день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником за кредитним договором. Таким чином, з 27 жовтня 2013 року у банка виникло право вимагати він нього, як від поручителя, повернення кредиту. Але позивач вимогу до нього про повернення кредиту протягом шести місяців з моменту припинення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором не пред'явив, з позовом до суду звернувся 02 вересня 2015 року . Тому, згідно п. 4 ст. 559 ЦК України, укладений ним договір поруки є припиненим, оскільки закінчився шестимісячний строк на пред'явлення до нього вимоги.
01 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати таким, що припинив дію договір поруки № 11062387000П/1 від 24 жовтня 2006 року, укладений між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк".
На обґрунтування зустрічного позову зазначено, що 24 жовтня 2006 року між нею та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір поруки, згідно умов якого вона взяла на себе зобов'язання відповідати солідарно з відповідачем ОСОБА_1 за його борговими зобов'язаннями за кредитним договором № 11062387000 від 24 жовтня 2016 року, укладеним з АКІБ "УкрСиббанк". Згідно п. 3.1 та п.3.2 договір поруки набрав чинності з моменту його підписання сторонами і його дія припинялася з припиненням всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором, тобто конкретна дата припинення дії договору поруки в ньому не була зазначена. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, останній платіж ОСОБА_1 повинний був виконати 23 жовтня 2013 року. Згідно п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 3 день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником за кредитним договором. Таким чином, з 27 жовтня 2013 року у банка виникло право вимагати від неї, як від поручителя, повернення кредиту. Але позивач вимогу до неї про повернення кредиту протягом шести місяців з моменту припинення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором не пред'явив, з позовом до суду звернувся 02 вересня 2015 року. Тому, згідно п. 4 ст. 559 ЦК України, укладений нею договір поруки є припиненим, оскільки закінчився шестимісячний строк на пред'явлення до неї вимоги.
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ПАТ "Дельта Банк" - ОСОБА_6, не зважаючи на визнання судом його участі обов'язковою, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, первісний позов не визнав, просив відмовити в його задоволені.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, первісний позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, первісний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов АТ "Дельта Банк" не визнала, просила застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі, зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнала, надала пояснення, аналогічні письмовим запереченням проти первісного позову та відзиву за зустрічні позови. Також суду пояснила, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" не обґрунтовані та не підтверджені доказами, наданий банком розрахунок також є необґрунтованим. Позивачем не надані докази на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, відсутні бухгалтерські документи про рух грошових коштів, про повернення кредиту. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є довідкою, перевірити яку немає можливості через відсутність вказаних вище документів. Крім того, суду наданий неповний текст договору, із якого неможливо встановити, яка була відсоткова ставка, коли та за яким курсом відбувалася конвертація, як проводилося погашення кредиту за кожним окремим платежем. Тому наданий банком розрахунок заборгованості не може бути доказом існування заборгованості за кредитом та її розміру. Відсутні докази і на підтвердження того, що банк повідомляв відповідачів про заміну кредитора за кредитним договором. Крім цього, не можна стягувати заборгованість за кредитним договором солідарно з основного боржника та двох поручителів одночасно, оскільки поручителі уклали самостійні договори поруки з банком, тому банк мав право заявити вимогу про стягнення заборгованості солідарно з боржника та з одного з поручителів на власний вибір. Просить застосувати позовну давність до заявлених банком позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом до несплачених чергових платежів за період з 24 жовтня 2006 року по 01 вересня 2012 року. Суму заборгованості взагалі неможливо визначити через відсутність розрахунку.
Представник відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - ОСОБА_8 в судовому засіданні первісний позов не визнав, підтримав зустрічні позови, надав пояснення, аналогічні обґрунтуванням зустрічних позовів. Пояснив суду, що банком не надано доказів на підтвердження первісного позову. Вважає, що сплинув строк звернення до суду за частиною позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 і сплинув строк звернення до суду із позовними вимогами до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як до поручителів за кредитним договором. Також банком не надано доказів про заміну кредитора за кредитним договором. Не зважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням представника банку для надання належних доказів, такі докази суду надані не були. Вважає, що договори поруки припинили дію.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні первісного позову ПАТ «Дельта Банк" необхідно відмовити, зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 24 жовтня 2006 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11062387000, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 45 400,00 швейцарських франків зі сплатою 8,2 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за кредитом - по 23 жовтня 2013 року. Погашення кредиту повинно було відбувалися згідно Графіку погашення кредиту, який є Додатком № 1 до кредитного договору, що підтверджується витягом із кредитного договору (а.с. 7 -13).
Відповідно до п. 1.4, п. 1.5 договору кредит був наданий шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26204055902000 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням -придбання автомобіля.
На забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту, 24 жовтня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк, як кредитор, ОСОБА_1, як позичальник, та ОСОБА_3, як поручитель, уклали договір поруки № 11062387000П/1 (а.с. 14-15).
Також на забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту, 24 жовтня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк, як кредитор, ОСОБА_1, як позичальник, та ОСОБА_4, як поручитель, уклали договір поруки № 11062387000П/2 (а.с. 16-17).
За умовами вказаних вище договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язалися відповідати перед банком за виконання боржником ОСОБА_1 його зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11062387000.
В судовому засіданні представники відповідачів за первісним позовом не заперечували проти факту укладення 24 жовтня 2006 року договору про надання споживчого кредиту № 11062387000 та забезпечувальних договорів поруки № 11062387000П/1 та № 11062387000П/2 від 24.10.2006 року.
Як вбачається із позовної заяви, ПАТ "Дельта Банк" обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ПАТ "Дельта Банк", на підставі договору купівлі-продажу прав вимог, укладеного 08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», набуло право вимоги та права кредитора за кредитним договором № 11062387000, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, та за забезпечувальними договорами поруки, укладеними з ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст. 64 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналах або належно посвідчених копіях.
Проте, позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження переходу до нього від АКІБ "УкрСиббанк" прав кредитора за кредитним договором № 11062387000, укладеним з ОСОБА_1, оскільки суд не вважає допустимим доказом не посвідчені ніякими відповідальними особами банку Витяг з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, а не його повний текст (а.с. 29-30), акт прийому передачі від 24 лютого 2012 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с. 27) та складений юрисконсультом ОСОБА_9 витяг з Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" від 08 грудня 2015 року (а.с. 30). Оскільки саме цей реєстр, або його копія, згідно ч.2 ст. 64 ЦПК України, може вважатися належним та допустимим доказом відступлення права вимоги за кредитним договором №11329787000 від 08 квітня 2008 року, укладеним міжПублічним акціонерним товариством «УкрСиббанк" та ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що позивачем за первісним позов не доведено, що він набув права вимоги кредитора за спірним кредитним договором.
Крім того, відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд враховує те, що ПАТ "Дельта Банк" не надав суду повний текст договору про надання споживчого кредиту, не надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, а із наданої довідки про загальну суму заборгованості за кредитом (а.с. 28) неможливо встановити дати та розміри платежів за кредитним договором, рух грошових коштів, за який період нараховані відсотки за користування кредитним коштами, тобто взагалі відсутні докази на підтвердження існування заборгованості за кредитним договором, її розміру та її складових.
Що стосується зустрічних позовів, то судом встановлено, що відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли на себе зобов'язання відповідати перед АКІБ "УкрСиббанк" за виконання позичальником ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли із договору про надання споживчого кредиту № 11062387000 від 24 жовтня 2006 року, уклавши 24 жовтня 2006 року з АКІБ "УкрСиббанк" договори поруки № 11062387000П/1 та № 11062387000П/2.
Згідно п. 2.2. договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на третій день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору.
Пунктом 3.2. договорів поруки було встановлено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника по кредитному договору.
Як вказано у п 1.2 договору про надання споживчого кредиту, кредит був наданий ОСОБА_1 на термін з 23 жовтня 2006 року по 23 жовтня 2013 року.
Таким чином, простроченими зобов'язаннями за кредитним договором вважаються зобов'язання з кінцевим терміном дії договору, тобто з 23 жовтня 2013 року.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 554 КК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Споживчий кредит отриманий за договором укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 підлягав поверненню до 23 жовтня 2013 року. Тому суд вважає, що саме з 23 жовтня 2013 року у кредитора виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11062387000П з основного боржника - ОСОБА_1 та з одного з поручителів - ОСОБА_3 або ОСОБА_4, зважаючи на те, що з кожним з них були укладені самостійні договори поруки, за якими кожен із них поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.
Отже, з урахуванням позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові № 6-745ц15 від 01.07.2015 року, кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, мав право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, оскільки ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів.
ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з цим позовом 28 серпня 2015 року, направивши його поштовим відправленням, тобто після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який передбачений ч .4 ст. 559 ЦК України.
При застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК України суд враховує, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за договором про надання овердрафту не пред'явив вимогу до поручителів.
Будь-яких доказів на підтвердження пред'явлення вимоги до поручителів протягом вказаного строку позивач суду не надав, хоча суд неодноразово задовольняв клопотання представника банку та відкладав розгляд справи для надання таких доказів.
Вказане означає, що протягом строку дії поруки позивач не скористався своїм суб'єктивним правом про солідарне стягнення з відповідача ОСОБА_1 та з одного з поручителів заборгованості за кредитним договором, а після закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 23 жовтня 2013 року обов'язки за договорами поруки припинилися.
Зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), позивач, як кредитор, вчиняти не може.
Пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, як умови чинності поруки, слід розуміти, як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Таким чином, з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України, суд вважає, що ПАТ "Дельта Банк", у разі доведеності переходу до нього прав кредитора, мав право пред'явити вимогу до одного із відповідачів: ОСОБА_3 або ОСОБА_4 як до поручителів про виконання ними солідарного з ОСОБА_1 обов'язку в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що договір поруки № 11062387000П/1 від 24 жовтня 2006 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, та договір поруки № 11062387000П/2 від 23 жовтня 2006 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, вважаються припиненими. Отже відсутні підстави для стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором № 11062387000 від 23 жовтня 2006 року, для забезпечення якого укладалися вказані договори поруки.
Згідно ст. 88 ЦПК України сплачений позивачами за зустрічними позовами судовий збір підлягає стягненню з ПАТ "Дельта Банк".
Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим.
Визнати таким, що припинив дію договір поруки № 11062387000П/1 від 24 жовтня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, 551,20 грн. сплаченого судового збору у справі.
Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки.
Визнати таким, що припинив дію договір поруки № 11062387000П/2 від 24 жовтня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, 551,20 грн. сплаченого судового збору у справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення (отримання) рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.
Суддя: Г.А. Байбара.