Справа № 209/1538/16-ц
Провадження № 2/209/947/16
26 грудня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Решетник Т.О.,
при секретарі Шаповал А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, про визнання рішення недійсним, скасування свідоцтва про право власності на гараж та державної реєстрації права власності, -
В проваджені Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, про визнання рішення недійсним, скасування свідоцтва про право власності на гараж та державної реєстрації права власності.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд до набрання рішення законної сили накласти арешт на гараж № 39 в ГБК "Лівобережний"-3" по вул.Харківській у м.Кам'янське (Дніпродзержинськ). В обгрунтування заяви вказує, що відповідач ОСОБА_1 продав спірний гараж № 39 в ГБК "Лівобережний"-3" по вул.Харківській у м.Кам'янське (Дніпродзержинськ) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в свою чергу також можуть відчужити цей гараж в будь-який спосіб, що може утруднити виконання рішення суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, оскільки вважає себе законним власником спірного гаража, який він продав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №74673596 від 02.12.2016 року, власником об'єкта нерухомого майна - гараж № 39, загальною площею 24,6 кв. м., розташований за адресою: ГБК "Лівобережний"-3" по вул.Харківській у м.Кам'янське (Дніпродзержинськ), є ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів, викладених у заяві позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову; забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховується збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, такий захід як забезпечення позову шляхом арешту спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; також враховується імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, при цьому вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на гараж № 39, загальною площею 24,6 кв. м., розташований за адресою: ГБК "Лівобережний"-3" по вул.Харківській у м.Кам'янське (Дніпродзержинськ), що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.О. Решетник