04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" грудня 2016 р. Справа №44/474-46/501-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Гаврилюка О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року, від 18.08.2016 року
у справі № 44/474-46/501-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантанна"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено план санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2014 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено зміни до плану санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2015 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено план санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2016 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено нову редакцію плану санації ТОВ „Сантанна".
Не погоджуючись із зазначеними ухвалами місцевого господарського суду, вважаючи, що судом затверджено план санації, яким до переліку активів боржника, що підлягають реалізації, протиправно включено майнові права ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк", останній звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані ухвали.
За твердженням банку, спірне майно було включено як до плану санації, затвердженого у новій редакції ухвалою від 18.08.2016 року, так і до плану санації, затвердженого ухвалою суду від 18.08.2015 року, та до плану санації, затвердженого ухвалою від 26.11.2013 року, з урахуванням змін до нього, затверджених ухвалою суду від 29.12.2014 року, а відтак, апелянтом оскаржується саме вказані ухвали місцевого господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматичної заміни складу колегії судів вказану апеляційну скаргу у справі № 44/474-46/501-б передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Гаврилюка О.М., Сотнікова С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк" та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, оскаржувані ухвали суду першої інстанції прийнято 26.11.2013 року, 29.12.2014 року, 18.08.2015 року та 18.08.2016 року.
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на зазначені ухвали господарського суду міста Києва є відповідно 02.12.2013 року, 05.01.2015 року, 25.08.2015 року та 23.08.2016 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказані ухвали місцевого господарського суду лише 09.12.2016 року, що підтверджується штампом господарського суду міста Києва про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто з пропуском процесуального п'ятиденного строку на їх апеляційне оскарження.
Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги, мотивуючи тим, що він не приймав участь у процедурі банкрутство ТОВ „Сантанна", а про винесення оскаржуваних ухвал банку стало відомо лише після спливу строку на подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк" про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно частини 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.
Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку.
Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК.
Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку частини другої статті 93 ГПК) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК) чи про прийняття її до провадження (стаття 98 ГПК).
Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із п. 8 ч. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК."
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого у якості забезпеченого кредитора включено вимоги ПАТ „АКБ „Київ" на суму 100 881 620,73 грн.
Представник ПАТ „АКБ „Київ" був присутній в судових засіданнях під час прийняття оскаржуваних ухвал суду від 26.11.2013 року, 29.12.2014 року, 18.08.2015 року та 18.08.2016 року, тобто був обізнаний про результати їх проведення, правом на апеляційне оскарження вказаних ухвал в частині затвердження плану санації ТОВ „Сантанна" ПАТ „АКБ „Київ" не скористався, що свідчить про його погодження з умовами схваленого на засіданні зборів кредиторів та затвердженого судом першої інстанції планом санації боржника.
В свою чергу, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що на виконання постанови КМУ № 61 від 11.02.2015 року „Про деякі питання участі держави у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" та плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 року, 19.06.2015 року між ПАТ „АКБ „Київ", як Неплатоспроможним банком, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ „АКБ „Київ" Кічука О.І. та АБ „Укргазбанк", як Приймаючим банком було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.
За цим Договором ПАТ „АКБ „Київ" передав, а АБ „Укргазбанк" прийняв активи ПАТ „АКБ „Київ" та права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких визначено у Реєстрах активів, що є Додатками до Договору.
Тобто, АБ „Укргазбанк" стало правонаступником ПАТ „АКБ „Київ" з 19.06.2015 року.
Проте, судова колегія зазначає, що зміна керівництва або здійснення правонаступництва у справі про банкрутство не є тією поважною причиною, з якою закон пов'язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу значного періоду часу, оскільки в силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження ухвал від 26.11.2013 року та від 29.12.2014 року, оскільки необхідність відповідного оскарження залежала виключно від ПАТ „АКБ „Київ", тобто мала суб'єктивний характер.
Щодо оскарження ухвал суд першої інстанції від 18.08.2015 року та від 18.08.2016 року, то як було зазначено вище, АБ „Укргазбанк" є правонаступником ПАТ „АКБ „Київ" з 19.06.2015 року, і саме починаючи з цієї дати у скаржника, який отримав всі права та обов'язки ПАТ „АКБ „Київ" як неплатоспроможного банку, виникло право звернутися до суду першої інстанції для здійснення заміни кредитора його правонаступником та відповідно апеляційного оскарження прийнятих у справі процесуальних документів.
Натомість, у матеріалах справи відсутнє відповідне клопотання, а правами та обов'язками кредитора у даній справі продовжує користуватись ПАТ „АКБ „Київ", який також входить до складу комітету кредиторів боржника, що в свою чергу, доводить відсутність підстав для поновлення АБ „Укргазбанк" строку на апеляційне оскарження у зв'язку з не наведенням жодних поважних та об'єктивних причин, жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення скаржником процесуальних дій упродовж значного терміну.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі № Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Рябих проти Росії").
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Пономарьов проти України").
Доводи скаржника про те, що йому не було відомо про включення до переліку активів боржника, які підлягають реалізації у процедурі банкрутство боржника колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідні ухвали суду було розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а апелянт, як правонаступник кредитора, не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи.
За вказаних вище обставин, скаржником не наведено суду поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції в розумінні ст. 53 ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 53, 86, 91, 93 та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року, від 18.08.2016 року у справі № 44/474-46/501-б відхилити.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року, від 18.08.2016 року у справі № 44/474-46/501-б з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
3. Матеріали справи № 44/474-46/501-б повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
О.М. Гаврилюк