20.12.2016 року Справа № 9-200
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів Чимбар Л.О., Антонік С.Г.
секретар судового засідання Абадей М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №91 від 01.09.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №46/2016 від 28.11.2016 р.;
від Головного територіального управління юстиції: ОСОБА_3, представник, довіреність №06-54/3596 від 06.05.2016 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року у справі № 9-200
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 1 021 006, 64 грн.,-
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на дії державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року (суддя Воронько В. Д.) в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного Управління юстиції у Дніпропетровській області відмовлено.
Ухвала господарського суду мотивована статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд дійшов висновку, що метою оскарження дій державної виконавчої служби має бути захист порушеного права і у разі задоволення скарги це повинно привести до поновлення порушеного права.
В даному випадку боржник був зобов'язаний в силу Закону сплатити виконавчий збір і внаслідок дій посадових осіб органу виконання рішень ця подія настала. При оформленні постанови про стягнення виконавчого збору допущені технічні порушення, але постанова містить підпис особи, яка розпорядженням керівництва органу була уповноважена на вчинення цих дій. Суд не вбачає підстав для висновку, що цими діями порушені права скаржника, оскільки, як сказано вище, він зобов'язаний був сплатити виконавчий збір.
Не погодившись з зазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" її оскаржує на пердмет невідповідності нормам матеріального права.
Апелянт посилається на те, що не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадждення, відповідна постанова ним не була отримана. Зазначає, що згідно п.6.2, 6.7 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі передання виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в одному органі ДВС, державний виконавець, який прийняв виконавче провадження зобов'язаний був внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень і приймати будь -які рішення від свого імені. Посилаючись на приписи ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України боржник вказує на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року №804/2778/13-а, від 23 червня 2014 року №804/3342/13-а.
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року, скаргу на дії державного виконавця задовольнити, визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного Управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення судового збору в сумі 84 259, 51 грн. у виконавчому провадженні №34170585, зобов'язати відділ Державної виконавчої служби повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" неправомірно стягнутий виконавчий збір у сумі 84 259, 51 грн.
Стягувач підтримав доводи апеляційної скарги, посилається на те, що дії, спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі №9-200, виконавчою службою не вчинялися.
Представник Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду Дніпропетровської області законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відзив на апеляційну скаргу не надав.
21 листопада 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року у справі № 9-200.
Ухвалою суду від 23 листопада 2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. апелянту відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який призначено на 06 грудня 2016 року на 10:40 год.
В судовому засіданні 06 грудня 2016 року колегією суддів прийнято ухвалу про продовження строку розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на п'ятнадцять днів - до 23 грудня 2016 року, у справі № 9-200 оголошено перерву до 20 грудня 2016 року.
Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_4 від 20 грудня 2016 року №1830/16, у зв'язку із звільненням судді Дмитренко Г.К. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 9-200.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20 грудня 2016 року визначено для розгляду справи №9-200 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Антонік С.Г., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 20 грудня 2016 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року у справі № 9-200 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника, ДВС судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2003 року у справі №9/200 позов задоволено частково, з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 828 957 грн. 05к оп. Основного боргу, 11 829, 93 грн. пені, 1 700 грн. витрат на державне мито, 108 грн. 19 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, в частині позовних вимог на суму 88 769, 54 грн. позов у справі припинено, в решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення господарським судом Дніпропетровської області 22 липня 2003 року видано наказ.
Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинськ 18 серпня 2003 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання вказаного наказу, боржнику запропоновано в термін 7 днів з часу одержання постанови добровільно виконати рішення суду (а.с.154).
Зазначена постанова направлена Голові правління Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" листом від 26 серпня 2003 року за №09-07/8028 (а.с.153).
В день відкриття виконавчого провадження, тобто 18 серпня 2003 року одразу відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська виконавче провадження зупинено, у зв'язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області 20 лютого 2003 року справи №Б15/19/03 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (а.с.33).
На підставі постанови від 11 жовтня 2012 року дане виконавче провадження було передано для подальшого приєднання його до складу зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області (а.с.147).
26 грудня 2012 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області було зупинено у зв'язку з віднесенням боржника до реєстру підприємств паливно -енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК" (а.с.158).
Постановою від 04 січня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №9/200 поновлено (а.с.159).
14 січня 2013 року головним Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 84 259, 51 грн. (а.с.160).
Платіжним дорученням №569 від 15 травня 2015 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області прерахувало стягувачу Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз" 552 121, 43 грн., платіжним дорученням №561 від 19 травня 2015 року - 13 638, 12 грн. згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області №2/200 від 22 липня 2003 року, платіжним дорученням №572 від 19 травня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області прерахувана Управлінню державної казначейської служби України Жовтневого району м. Дніпропетровська виконавчий збір згідно постанови від 14 січня 2013 року (а.с.165-167). Вказані платежі проведено банком 26 травня 2016 року.
Згідно розпорядження №34170585/В-9 від 19 травня 2015 року виконавчий збір у сумі 84 259, 51 грн. перераховано Управлінню державної казначейської служби України Жовтневого району м. Дніпропетровська (а.с.164).
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області від 18 червня 2015 року виконавче провадження №34170585 виведено з примусового виконання і 18 червня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання наказу №9/200 закінчено (а.с.168-170).
05 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Дніпропетроовської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області, оскільки вважає, що виконавчий збір в сумі 84 259, 51 грн. у виконавчому провадженні №34170585 стягнуто неправомірно, на підставі постанови державного виконавця Макушевої Т.П. яка підписана іншою особою, сама ж державний виконавець на той час знаходилася в учбовій відпустці.
Боржник просив визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 84 259, 51 грн. у виконавчому провадженні №34170585, скасувати постанову від 14 січня 2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 84 259, 51 грн., зобов'язати відповідача повернути з Державного бюджету України на користь боржника неправомірно стягнуту суму виконавчого збору.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
В силу ч.2 ст.3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, яка була чинною на час відкриття провадження у справі) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,
передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику, та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Згідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток (в редакції Закону, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження).
Матеріалами справи не підтверджено, що боржник був повідомлений належним чином про відкриття виконавчого провадження і надання строку для добровільного виконання рішення суду.
Проте, боржнику було відомо про наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2003 року по справі №9-200, втім на протязі 12 років зазначене судове рішення боржником не було виконано.
З платіжних доручень від 19 травня 2015 року вбачається, що стягнута за рішенням суду в справі №9-200 заборгованість перерахована стягувачу саме органом виконання рішень.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, яка була чинною на час відкриття провадження у справі) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
На час фактичного виконання боржником судового рішення, ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" діяла в редакції Закону від 12 лютого 2015 року, яка передбачала, що у разі у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Згідно із п.3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що в даному випадку боржник був зобов'язаний в силу Закону України "Про виконавче провадження" сплатити виконавчий збір.
Представник органу примусового виконання рішень не заперечує тієї обставини, що постанова від 14 січня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору підписана державним виконавцем Осельським Є.С., проте в постанові зазначено прізвище державного виконавця Макушевої Т.П.
Так розпорядженням в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 14.01.2013 №7 у зв'язку із учбовою відпусткою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 виконавчі провадження за дільницею В-9 були передані головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, про що було складено відповідний акт прийому-передачі від 14.01.2013.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року №43/5 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.
У п.2.1 Інструкції користувача АРМ "ВП-Виконавець" (версія 1.06) визначено, що програмний модуль АРМ "ВП-Виконавець" призначений для автоматизації роботи державних виконавців, пов'язаної з веденням виконавчих проваджень. АРМ може бути використаний для вирішення наступних задач: реєстрація виконавчих документів (ВД), що надійшли до органу ДВС; прийняття до виконання виконавчого провадження (ВП); реєстрація дій державних виконавців в ході ведення виконавчого провадження; формування та друк постанов; реєстрація сум грошових коштів, стягнутих за ВД; реєстрація зведених виконавчих проваджень (ЗВП); передача матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС; пошук інформації про ВД та ВП у базі даних РВП; формування та друк витягів з РВП; формування та друк відомостей виконаних дій; формування та друк статистичних звітів за даними, що містяться в РВП. Так, здійснити тимчасову передачу виконавчих проваджень у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень від одного державного виконавця іншому технічно неможливо, адже порядок передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого в межах одного відділу на період тимчасової відсутності державного виконавця у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень вищезгаданими нормативними документами не передбачено. Таким чином, факт підписання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена відповідно до вимог чинного законодавства України, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 замість державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7, яка перебувала у відпустці, не може бути підставою для визнання дій протиправними щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 84 259, 51 грн. у виконавчому провадженні № 34170585.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що при оформленні постанови про стягнення виконавчого збору від 14 січня 2013 року були допущені технічні порушення, але постанова підписана особою, яка розпорядженням керівництва органу примусового виконання рішень було уповноважена на вчинення цих дій. Підстави, що цими діями порушені права боржника відсутні, оскільки він зобов'язаний був сплатити виконавчий збір.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують законних висновків господарського суду, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.49, 103-105, 1212 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року у справі №9-200 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
(Дата підписання постанови в повному обсязі 22.12.16 р.)