33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"22" грудня 2016 р. Справа № 918/45/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства №1503 від 16.06.2016р. на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції
Стягувач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
Боржник: Кузнецовське міське комунальне підприємство
Орган виконання судового рішення: відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства
про стягнення в сумі 952 365 грн. 78 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №865 від 22.04.2016р.).
Від відповідача : не з'явився.
Від органу ДВС: не з'явився.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 міського комунального підприємства про стягнення 838 825 грн. 70 коп. основного боргу, 106 292 грн. 84 коп. пені, та 7 247 грн. 24 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.03.2016р. позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від іменні якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від іменні якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" - 600 000 грн. 00 коп. заборгованості, 106 292 грн. 84 коп. пені, 7 247 грн. 24 коп. 3% річних та 10 703 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 238 825 грн. 70 коп. заборгованості провадження у справі припинено.
На виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.03.2016р., видано наказ про примусове виконання рішення суду.
21.06.2016р. до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 міського комунального підприємства надійшла скарга №1503 від 16.06.2016р. на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд визнати дії відділу держаної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції щодо накладення арешту постановою від 09.06.2016р. на кошти боржника в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області по справі №918/45/16, по зведеному виконавчому провадженні №44201994, на рахунку відкритому в ПАТ КБ "Приват Банк" №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб незаконними. Визнати недійсною та скасувати постанову відділу держаної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції від 09.06.2016р. по зведеному виконавчому провадженні №44201994, в частині виконання постанови, якою накладено арешт на рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ "Приват Банк" в частині судового наказу №918/45/16 від 25.03.2016р. (ВП №51027889) на суму 724 243 грн. 18 коп. в межах грошових коштів, необхідних для заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.07.2016р. (суддя Горплюк А.М.) скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції та постанову про арешту коштів боржника від 09.06.2016 задоволено. Визнано незаконними дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 09.06.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк", в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/45/16 від 25.03.2016р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб. Визнано недійсною постанову відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.06.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ "ПриватБанк", в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/45/16 від 25.03.2016р., в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.07.2016 скасовано та відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 міському комунальному підприємству в частині визнання незаконними дій відділу ДВС ОСОБА_1 міського управління юстиції щодо накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на рахунку №26002054713090 - в частині сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк".
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016р. ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.07.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2016р. у справі № 918/45/16 скасовано, а справу направлено до Господарського суду Рівненської області для нового розгляду.
Згідно з нормами ч.ч. 1, 4 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі "Декюббер проти Бельгії" Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя "міг в очах обвинуваченого" здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Водночас у справі "Хаузшільдт проти Данії" Суд дещо відкоригував свою позицію, відтворивши її у деяких рішеннях: "Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченого може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими" (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Водночас, господарський суд відзначає, що прийняття рішення (ухвала від 07.07.2016р.) за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії органу ДВС у даній справі та його подальше скасування апеляційною та касаційною інстанціями, не створить достатніх гарантій для усунення підстав (навіть потенційної можливості) побоюватися, що суддя, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім при новому розгляді скарги, а відтак продовження судового розгляду та прийняття суддею Горплюком А.М. судового рішення за наслідками розгляду цієї скарги по суті, може призвести до невиправданих очікувань, напруги з боку сторін у справі, упередженого ставлення, виявлення недовіри до судді, подання відповідачем нових скарг на дії судді, що може негативного відобразитися на судовому процесі.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів сторін щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду вказаної скарги, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції у справі № 918/45/16.
У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 21 цього Кодексу (ч. 6 ст. 20 ГПК України).
Згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року, у разі задоволення відводу або самовідводу судді (судді-доповідача або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів), якому розподілено судову справу для розгляду, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу без урахування цього судді (суддів).
З огляду на викладене, справа № 918/45/16 підлягає передачі уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.
Керуючись ст.ст.20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити самовідвід судді Горплюка А.М. від розгляду скарги ОСОБА_1 міського комунального підприємства на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції у справі № 918/45/16.
2. Передати справу № 918/45/16 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до ОСОБА_1 міського комунального підприємства про стягнення заборгованості, уповноваженій особі апарату господарського суду Рівненської області, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.
Суддя Горплюк А.М.