33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"22" грудня 2016 р. Справа № 918/1244/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс"
про стягнення збитків в сумі 47 519 грн. 74 коп.,
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 22.05.2001р.,
ОСОБА_4, довіреність №1060 від 21.11.2016р.;
від відповідача - Мазур Р.В., довіреність б/н від 01.11.2016р..
В судовому засіданні 22 грудня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
22 листопада 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду Рівненської області з даним позовом, посилаючись на те, що 7 червня 2016 року та 10 червня 2016 року на виконання замовлень покупця від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренамакс" (далі - Товариство) було проведено ремонт належного позивачу автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2. У подальшому на виконання отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" заявки на перевезення товару, Підприємець вищенаведеним транспортним засобом здійснив завантаження передбаченого цією заявкою товару та перетнув митний кордон України. Проте під час перевезення вантажу сталася поломка згаданого вантажного автомобіля, в результаті чого Підприємець був змушений ремонтувати його на офіційному сервісі компанії DAF у Республіці Польща, що в свою чергу призвело до порушення останнім взятих на себе зобов'язань щодо вчасного перевезення цього вантажу та затримки його доставки у пункт розвантаження на 6 днів. Оскільки вказана поломка належного позивачу автомобіля, на думку Підприємця, сталася внаслідок неякісно проведених відповідачем ремонтних робіт, що завдало позивачу збитків на загальну суму 47 519 грн. 74 коп., Підприємець, посилаючись на статті 22, 906, 1166, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищенаведену суму завданих позивачу збитків в розмірі 47 519 грн. 74 коп., з яких: 300 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 8 458 грн. 54 коп.) - штрафні санкції, сплачені Підприємцем Товариству з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" у зв'язку з невчасною доставкою товару; 4507,20 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 28 600 грн. 63 коп.) - вартість ремонту транспортного засобу в Республіці Польща; 320 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 2 030 грн. 57 коп.) - вартість проживання в готелі під час ремонту вказаного транспортного засобу; 8 430 грн. 00 коп. - вартість оплачених позивачем Товариству ремонтних робіт, проведених відповідачем згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2016 року позовну заяву Підприємця від 18 листопада 2016 року прийнято до розгляду суддею Політикою Н.А., порушено провадження у справі № 918/1244/16 та призначено її до розгляду на 5 грудня 2016 року.
2 грудня 2016 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 2 грудня 2016 року (а.с. 47-52), в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на неукладення між сторонами договорів про надання послуг з ремонту належному Підприємцю автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914. Також відповідач зазначив про відсутність, зокрема, його вини та причинно-наслідкового зв'язку між завданими позивачу збитками та протиправними, на думку Підприємця, діями Товариства.
Ухвалою суду від 5 грудня 2016 року розгляд справи відкладено на 22 грудня 2016 року.
У судовому засіданні 22 грудня 2016 року позивач та його представник підтримали вимоги, викладені у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.
У судовому засіданні 22 грудня 2016 року представник відповідача позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 2 грудня 2016 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Обгрунтовуючи свої вимоги, Підприємець посилався на укладення між ним та Товариством усних правочинів щодо ремонту належного позивачу автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914. Так, Підприємець вказував, що 7 червня 2016 року та 10 червня 2016 року на виконання замовлень покупця від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914 Товариством було проведено ремонт належного йому автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2. У подальшому на виконання отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" заявки на перевезення товару, Підприємець вищенаведеним транспортним засобом здійснив завантаження передбаченого цією заявкою товару та перетнув митний кордон України. Проте під час перевезення вантажу сталася поломка згаданого вантажного автомобіля, в результаті чого Підприємець був змушений ремонтувати його на офіційному сервісі компанії DAF у Республіці Польща, що в свою чергу призвело, зокрема, до порушення останнім взятих на себе зобов'язань щодо вчасного перевезення цього вантажу та спричинило затримку його доставки у пункт розвантаження на 6 днів. Оскільки вказана поломка належного позивачу автомобіля, на думку Підприємця, сталася внаслідок неякісно проведених відповідачем ремонтних робіт, що завдало позивачу збитків на загальну суму 47 519 грн. 74 коп., Підприємець звернувся з даним позовом до суду, в якому просив стягнути з Товариства вищенаведену суму завданих позивачу збитків в розмірі 47 519 грн. 74 коп., з яких: 300 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 8 458 грн. 54 коп.) - штрафні санкції, сплачені Підприємцем Товариству з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" у зв'язку з невчасною доставкою товару; 4507, 20 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 28 600 грн. 63 коп.) - вартість ремонту транспортного засобу в Республіці Польща; 320 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 2 030 грн. 57 коп.) - вартість проживання в готелі під час ремонту вказаного транспортного засобу; 8 430 грн. 00 коп. - вартість оплачених позивачем Товариству ремонтних робіт, проведених відповідачем згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За частиною 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте позивачем у встановленому законом порядку не було доведено належними і допустимими доказами факту укладення між сторонами договору про надання послуг у спрощений спосіб, зокрема, доказів прийняття відповідачем до виконання замовлень Підприємця від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914.
Вищенаведені посилання позивача на те, що замовлення від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914 (а.с. 13-14) є належним доказами, що підтверджують факт укладення та повного виконання сторонами правочинів щодо надання послуг по ремонту автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 цієї статті).
Водночас зі змісту наданих Підприємцем замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914 вбачається, що останні не були підписані позивачем. Крім того, дані документи не містять відбитків печатки Товариства, що свідчило б про прийняття відповідачем цих замовлень до виконання та досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов такого договору.
Суд також звертає увагу на таке. Зі змісту наданих Підприємцем копій вищенаведених замовлень вбачається, що замовлення від 7 червня 2016 року № 887 зі сторони виконавця було підписане ОСОБА_7, а замовлення від 10 червня 2016 року № 914 - ОСОБА_8. У той же час позивачем не було надано суду жодних доказів, які підтверджують наявність повноважень вказаних осіб на підписання від імені Товариства замовлень покупців, а також доказів, зокрема, перебування цих осіб у трудових чи інших цивільно-правових відносинах з відповідачем. Суд також зазначає, що підписи даних осіб на замовленнях покупця візуально мають значний ступінь схожості.
Разом з тим слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні і докази передачі автомобіля позивача DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, на ремонт Товариству, так само як відсутні докази повернення цього транспортного засобу Підприємцеві з ремонту.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати послуг, наданих, за твердженням Підприємця, за замовленнями від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914, зокрема, прибуткові касові ордери, що підтверджували б оплату таких послуг готівковими коштами позивача.
У той же час Товариство у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 47) заперечило факт наявності договірних відносин між сторонами та існування будь-яких зобов'язань відповідача перед Підприємцем.
Слід також зазначити, що імперативні приписи ЦК України, а саме глава 63, яка присвячена договору про надання послуг, не вимагає від сторін обов'язкового оформлення акта про надання послуг. У той же час у даному випадку, враховуючи відсутність у матеріалах справи оформленого між сторонами письмового договору про надання послуг з визначенням всіх його істотних умов (порядку прийому-передачі послуг, порядку та строків їх оплати тощо), доказів оплати послуг за замовленнями від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914, а також беручи до уваги заперечення відповідачем факту наявності між сторонами договірних відносин з ремонту належного позивачу автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, суд дійшов висновку про те, що належним, допустимим і достатнім доказом надання таких послуг в розумінні статей 33, 34, 43 ГПК України є відповідний акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений відбитками їх печаток. Водночас замовлення покупця є лише офертою на укладення відповідного договору, а не доказом його вчинення та фактичного виконання сторонами.
У той же час жодних актів прийому-передачі наданих послуг, у встановленому законом порядку підписаних між сторонами, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Водночас, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність Підприємцем факту наявності договірних відносин між сторонами щодо ремонту належного позивачу автомобіля, а відтак і факту порушення Товариством взятих на себе зобов'язань.
Суд також констатує, що законодавчі вимоги до форми угоди визначено у статті 205 ЦК України, відповідно до якої угода може вчинятися усно або у письмовій формі, і сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлено обов'язкову письмову форму, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно зі статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. Юридичній особі, яка сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних коштів. Проте частиною 1 статті 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Із наведеного випливає: якщо учасниками угоди є юридичні особи або юридична особа та фізична особа - підприємець, угода обов'язково укладається у письмовій формі.
Посилання позивача на відсутність у замовленнях від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914 найменування мастила, що, на думку останнього, свідчить про неякісно проведений Товариством ремонт належного Підприємцю транспортного засобу, також оцінюється судом критично, оскільки перелік найменувань товарів і послуг в замовленнях покупця складається самим покупцем (у даному випадку - позивачем), та є складовою частиною відповідної оферти на укладення договору про надання послуг.
Крім того, як було зазначено вище, у своєму позові Підприємець просив суд стягнути з Товариства 47 519 грн. 74 коп. збитків, завданих позивачу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань з ремонту автомобіля, з яких: 300 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 8 458 грн. 54 коп.) - штрафні санкції, сплачені Підприємцем Товариству з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" у зв'язку з невчасною доставкою товару; 4507, 20 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 28 600 грн. 63 коп.) - вартість ремонту транспортного засобу в Республіці Польща; 320 польських злотих (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 2 030 грн. 57 коп.) - вартість проживання в готелі під час ремонту вказаного транспортного засобу; 8 430 грн. 00 коп. - вартість оплачених позивачем Товариству ремонтних робіт, проведених відповідачем згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з положеннями статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
За частиною 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з Товариства 47 519 грн. 74 коп. збитків, позивач посилався на те, що під час перевезення ним вантажу на виконання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" договору, внаслідок неналежного виконання Товариством умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з ремонту належного Підприємцю вантажного автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, сталася поломка вказаного транспортного засобу, в результаті чого Підприємець був змушений ремонтувати його на офіційному сервісі компанії DAF у Республіці Польща та нести відповідні збитки.
У той же час вказані твердження позивача також оцінюються судом критично з огляду на наступне.
Зі змісту наданої Підприємцем копії адресованого йому повідомлення ESA Trucks Polska Sp. z. o.o. - компанії, що здійснювала ремонт належного позивачу транспортного засобу в Республіці Польща (а.с. 25), з урахуванням тексту офіційного перекладу даного документа (а.с. 28), вбачається, що у транспортному засобі DAF, зареєстрованому за номером НОМЕР_2 (НОМЕР_3), 22 червня 2016 року було здійснено заміну підшипників маточин ведучого моста, оскільки у підшипниках вказаного вище транспортного засобу не було масла, що могло стати причиною їх пошкодження.
За таких обставин, зважаючи на вищенаведене диспозитивне формулювання причин поломки вказаного транспортного засобу, суд дійшов висновку про те, що відсутність масла у підшипниках зазначеного автомобіля не може вважатися безумовною і невідворотною причиною його поломки та завдання Підприємцеві відповідних збитків.
Відтак, позивачем не було доведено факту наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин, предметом яких було надання послуг з ремонту вантажного автомобіля позивача згідно замовлень від 7 червня 2016 року № 887 та від 10 червня 2016 року № 914, вини Товариства в завданні йому спірних збитків, а також фактів, які могли б свідчити, що понесені ним втрати майнового характеру зумовлені виключно протиправними діями відповідача, і всупереч вжитих заходів (які також не доведено Підприємцем) були невідворотнім результатом порушення Товариством зобов'язання з ремонту належного позивачу вантажного автомобіля, тобто позивачем не було доведено й наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та збитками, що виключає можливість покладення на останнього обов'язку по відшкодуванню цих збитків.
Як вже було зазначено, у своєму позові в обгрунтування заявлених до стягнення з Товариства збитків Підприємець посилався на те, що на виконання отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" заявки від 8 червня 2016 року до договору перевезення від 26 квітня 2016 року № 26/04, позивач здійснив завантаження передбаченого цією заявкою товару на свій автомобіль DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 та перетнув митний кордон України. Також позивач вказував, що під час перевезення цього вантажу сталася поломка згаданого вантажного автомобіля, в результаті чого Підприємець був змушений ремонтувати його на офіційному сервісі компанії DAF у Республіці Польща, що в свою чергу призвело до порушення останнім взятих на себе зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" щодо вчасного перевезення вантажу. Також Підприємець у позовній заяві вказував, що у зв'язку з затримкою доставки наведеного вантажу у пункт розвантаження на 6 днів, до позивача з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" були застосовані передбачені укладеним між ними договором фінансові санкції у вигляді стягнення 300 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2016 року становить 8 458 грн. 54 коп.), які, зокрема, Підприємець у свою чергу і просив стягнути з Товариства у зв'язку із завданням цих збитків з вини відповідача.
Проте позовні вимоги Підприємця в цій частині також визнаються судом необґрунтованими з огляду на наступне.
На підтвердження вищенаведених обставин позивачем до матеріалів справи було долучено копію виставленої йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" претензії від 7 листопада 2016 року № 07/11 на суму 600 євро (а.с. 22) та копію банківської виписки з рахунку Підприємця за липень 2016 року (а.с. 23).
У той же час зі місту вищенаведеної банківської виписки з рахунку позивача неможливо достовірно встановити факт застосування до нього Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" штрафних санкцій, оскільки дана виписка не містить інформації про факт застосування такого стягнення із зазначенням усіх необхідних реквізитів (зокрема, призначення платежу), а підтверджує лише факт перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" на рахунок Підприємця грошових коштів за транспортні послуги згідно договору від 26 квітня 2016 року № 26/04 в сумі 50 301 грн. 00 коп., суму вхідного залишку позивача в розмірі 8 711 грн. 53 коп. та суму його вихідного залишку в розмірі 59 012 грн. 53 коп.
Крім того, позивачем не було доведено належними і допустимими доказами конкретного розміру застосованих до нього Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" штрафних санкцій, оскільки у позовній заяві останній вказував суму 300 євро, а у відповідній претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" від 7 листопада 2016 року № 07/11 була зазначена сума 600 євро. Слід також зазначити, що претензія вищенаведеної юридичної особи була датована 7 листопада 2016 року, у той час як банківська виписка з рахунку Підприємця була сформована за липень 2016 року.
Також суд звертає увагу на те, що згідно наявної у матеріалах справи копії заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини" від 8 червня 2016 року до укладеного з позивачем договору перевезення від 26 квітня 2016 року № 26/04 (а.с. 15-19), штраф за понаднормовий простій (більше 48 годин) встановлений для території України в розмірі 50 євро/доба, а для території Європи - 100 євро/доба. Обгрунтовуючи свої вимоги, Підприємець посилався на те, що під внаслідок поломки належного йому вантажного автомобіля останній був змушений ремонтувати цей транспортний засіб на офіційному сервісі компанії DAF у Республіці Польща, що в свою чергу призвело до порушення зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі для Вашої родини"та затримки доставки цього вантажу у пункт розвантаження на 6 днів.
У той же час позивачем не було надано належних і допустимих доказів здійснення ремонту належного йому автомобіля на території Республіки Польща протягом 6 чи більше днів, що могло б свідчити про запізнення доставки Підприємцем цього товару саме у зв'язку з поломкою його вантажного автомобіля DAF LF 45, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи недоведеність вимог Підприємця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Судові витрати згідно статті 49 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2016 р.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (АДРЕСА_1);
3 - відповідачу рекомендованим (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, буд. 15).