Рішення від 16.12.2016 по справі 916/2851/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"16" грудня 2016 р.Справа № 916/2851/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський»;

про стягнення;

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський»;

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»;

про визнання нарахувань неправомірними та скасування оперативно-господарських санкцій.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - за довіреністю від 11.10.2016р.

Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - за довіреністю від 21.11.2016р.

СУТЬ СПОРУ: 25.10.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» про стягнення заборгованості за скиди наднормативно забруднених стічних вод у розмірі 242200,96грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2016р. порушено провадження у справі № 916/2851/16.

23.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», про визнання нарахувань неправомірними та скасування оперативно-господарських санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2016р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», про стягнення заборгованості у розмірі 242200,96грн.

28.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» надало до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

07.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», надало до господарського суду Одеської області заперечення на доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський».

14.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» надало до господарського суду Одеської області пояснення до зустрічної позовної заяви.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» (ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярмарок-ринок "Київський" (ТОВ "Ярмарок-ринок "Київський") укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4997/3а, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» надає послуги з подання питної води на об'єкти ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський», а також по прийманню стоків холодного та гарячого водоспоживання, які скидаються споживачем в систему комунальної каналізації у відповідності до дислокації об'єктів (додаток №1).

Додатковою угодою від 29.07.2013р. до договору № 4997/3а від 14.05.2009р., внесені зміни до п. 1.1 договору та передбачено, що послуги з прийому стоків холодного водопостачання надаються ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в межах встановлених об'ємів по ТУ - 1751,0 м.куб./місяць, в межах показників якості встановлених для ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» «Правилами прийому стічних вод».

Відповідно до п.2.1 договору № 4997/3а від 14.05.2009р. (з врахуванням додаткових угод), сторони зобов'язуються керуватись діючими нормативними актами:

- Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»;

- Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (далі «Правила водокористування»), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. №30 (далі «Правила експлуатації»);

- Правилами прийому стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632 (далі «Правила прийому стічних вод»);

- технічними умовами у відповідності до ДСТУ, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

За умовами п.2.4.2. договору № 4997/3а від 14.05.2009р. (з врахуванням додаткових угод), ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» зобов'язалось здійснювати скид стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами прийому стічних вод.

Відповідно до п 2.4.15 договору № 4997/3а від 14.05.2009р. (з врахуванням додаткових угод) ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» зобов'язано своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, викид ненормативно-очищених стоків і інші платежі передбачені «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та місцевими правилами прийому стічних вод.

Пункт 3.10 договору № 4997/3а від 14.05.2009р. свідчить, що нарахування платежу за викид ненормативно-відчищених стоків виконується у відповідності до місцевих правил прийому стічних вод.

Дане положення кореспондується з п.3.8 додаткової угоди від 15.02.2012р. до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4997/3а від 14.05.2009р. укладеної між сторонами.

За п.3.3 договору № 4997/3а від 14.05.2009р. оплата виконується за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку.

Актом від 30.05.2014р. № 533-ТИ сторони визначили останній контрольний колодязь перед скидом стічних вод ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» до міської каналізації, в якому за п.10.1 місцевих правил прийому стічних вод здійснюється відбір проб.

У відповідності до порядку відбору проб стічних вод підприємств, організацій, установ, встановленому розділом 10 місцевих правил прийому стічних вод, ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» 05.08.2014р., 10.09.2015р., та 17.12.2015р. здійснив відбір проб стічних вод ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» за результатами аналізу яких виявив перевищення допустимих величин концентрацій речовин у стічних водах ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський», встановлених додатком 2 місцевих правил прийому стічних вод для господарсько-побутових стічних вод.

В аналізі стічних вод від 05.08.2014р. ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» виявило перевищення біологічної потреби в кисні (надалі БПК 5) в 2,5 рази, хімічної потреби в кісні (надалі ХПК) в 2,55 раз, завислих речовин в 1,6 раз, заліза в 1,12 раз, жирів в 2,48 раз. В аналізі стічних вод від 10.09.2015р. ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» виявило перевищення концентрації заліза в 3 рази, жирів в 4,67 раз, нітратів в 4,22 раз. В аналізі стічних вод від 17.12.2015р. ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» виявило перевищення гранично допустимих концентрації азот амонійних солей в 3,65 раз, БПК 5 в 1,41 раз, ХПК в 2,52 раз, завислих речовин в 3,98 раз, жирів в 3,67 раз, нафтопродуктів в 1,62 раз.

За результатами аналізу стічних вод ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», у відповідності до п.4.9 місцевих правил прийому стічних вод, здійснило обґрунтовані розрахунки наднормативних викидів відповідача і відповідно до п.4.10 місцевих правил прийому стічних вод, розрахував плату за обсяг стічних вод скинутих ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський».

Для доведення стічних вод до нормативних показників якості ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» провело додатковий комплекс заходів з видалення забруднень, що містились в господарсько-побутових стічних водах ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» перед випуском їх у водойми.

Як зазначає ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» виставлені рахунки, та платежі за скиди стічних вод, якість яких перевищує граничні допустимі концентрацій забруднюючих речовин ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 242200,96 грн. що, власне, і стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, для захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосуються суті спору, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 частини 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п.п.1.5., 1.6. Правил прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила прийому стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості прийому стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила прийому згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила прийому є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Крім цього, застосуванню до спірних правовідносин сторін підлягають Правила прийому стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632.

В обґрунтування своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву та зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» не інформувало його про допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, заборгованість розрахована позивачем за невірними вхідними даними та за невідповідний період.

У відповідності до п.2.1 договору № 4997/3а від 14.05.2009р. сторони зобов'язалися керуватися «Правилами прийому стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси», затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632

Місцеві Правила прийому стічних вод є спеціальним нормативним актом, який регулює правовідносини сторін у даній справі. Визначені в них нормативні концентрації забруднюючих речовин стічних вод суперечать доводам ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» про непоінформованість, щодо нормативного рівня забруднення стічних вод, які скидаються до каналізації м. Одеси. Направлені до відповідача за первісним позовом результати лабораторних досліджень проб стічних вод від 05.08.2014р., від 10.09.2015р., від 17.12.2015р. з допустимими концентраціями забруднюючих речовин, також спростовують ці твердження.

Пунктом 4.10 місцевих Правил прийому стічних вод унормовано: період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних, вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, складає два календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба, та попередній місяць). Плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

При цьому, як зазначає постанова Верховного суду України від 12.06.2012р. № 21-185а 12, календарний місяць - це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році (з 1 по 31 (30) число).

Аналогічні вимоги містить п.3.6 Інструкції «Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.04.2002р. №402/6990 (надалі Інструккції) - період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

Згідно п.9.8., 10.5. Правил прийому стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, з метою контролю за якістю стічних вод Підприємств, Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств проводиться представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, іменуємому «Аналіз стічної води», який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента. Водоканал здійснює раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. Плановий відбір проб здійснюється Водоканалом один раз в два місяця. Позаплановий відбір проб здійснюється Водоканалом раптово по мірі необхідності при наявності інформації про порушення Правил.

Результати аналізів стічних вод, які характеризують склад та властивості стічних вод у даному місці на момент відбору та акти відборів проб стічної води від 05.08.2014р., від 10.09.2015р., від 17.12.2015р., прийняті ним без зауважень та заперечень, щодо правильності, порядку відбору проб стічних вод, не спростовані у встановленому законом порядку, при цьому акт від 10.09.2015р. підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський», а тому є належними то допустимими доказами проведення ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» відборів проб стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський».

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський», щодо відсутності у представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» повноважень на здійснення відбору проб стічних вод, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, а тому є абсолютно безпідставним.

Положеннями п.п.10.1., 10.2., 10.3., 10.4. Правил прийому стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, відбір проб здійснюється в контрольному колодязі, тобто колодязі на каналізаційному випуску Підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора. Абонент забезпечує доступ до місця відбору проб і безпечне виконання роботи по відбору. На відібрану пробу складається відповідний акт, який іменується «Аналіз стічної води». При наявності декількох випусків у одного абонента на всі випуски складається один акт. Після відбору проб посуд пломбується представником Водоканалу. Об'єм разової проби повинен бути не менше ніж 1000 мл.

З огляду на п.10.10 місцевих Правил прийому стічних вод - підприємство має право здійснювати паралельний відбір проб. Для цього відбір разової проби від 10.09.2015р. був виконаний у достатньому об'ємі, який за призначенням ділився на робочу та паралельну проби. Аналіз робочої проби виконаний у лабораторії позивача, а аналіз паралельної проби в присутності представників філії «Інфоксводоканал», які на виконання п.10.11 місцевих Правил прийому стічних вод, здійснювали транспортування проби до місця проведення аналізу - в лабораторії відповідача. При цьому аналіз на наявність у стічних водах жирів - лабораторією Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський»ТОВ «СКВІД» - не проводився, зміст жирів у паралельній пробі визнано відповідачем за результатами робочої проби.

Розрахунок суми оплати за скид 10.09.2015р. наднормативно-забруднених стічних вод у каналізацію м. Одеси виконаний за результатами паралельної проби, з урахуванням змісту жирів у робочій пробі, що засвідчено листом філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» до відповідача від 30.10.2015р. № 9936ВК-10

Про будь-які інші відбори проб та вимірювання рівня забруднення стічних вод лабораторією Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» ТОВ «СКВІД» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» ніхто не сповіщав, опломбування, визначення порядку та часу відбору, їх транспортування у встановленому розділом 10 місцевих Правил прийому стічних вод порядку - представниками філії «Інфоксводоканал» не здійснювалось. Так, в протоколі вимірювання № 4337 від 02.08.2015р. - зміст жирів не досліджено, час та місце відбору проби - невідомі, результати вимірювань від 23.12.2015р., що виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» лабораторією гігієни та екології води також свідчать, що стічні води ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» не відповідають встановленим допустимим концентраціям забруднень.

За результатами аналізу стічних вод ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», у відповідності до п.4.9 місцевих правил прийому стічних вод, здійснив обґрунтовані розрахунки наднормативних викидів відповідача і відповідно до п.4.10 місцевих правил прийому стічних вод розрахував плату за обсяг стічних вод скинутих ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський».

Судом перевірено розрахунок ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» та встановлено, що нарахування становлять: 63 671,42грн. (за період з 05.06.2014р. по 75.08.2014р. разовий аналіз від 05.08.2014р.), 56 145,42 грн. (за період з 11.08.2015р. по 10.09.2015р. разовий аналіз від 10.09.2015р.) та 97 966,37 грн. (за період з 18.10.2015р. по 17.12.2015р. разовий аналіз від 17.12.2015р.).

Судом встановлено, що при відборі проб стічних вод ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» дотримано встановлену місцевими правилами прийому стічних вод процедуру їх відбору. Водночас акти відбору проб від 05.08.2014р., 10.09.2015р. та 17.12.2015р. є такими, що відповідають вимогам та оформлені у відповідності до місцевих правил прийому стічних вод.

Листами від 19.08.2014р № 56 та від 10.03.2015р. ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» підтвердило невідповідність власних стічних вод діючим нормативам та просило позивача на період доведення якості стічних вод до нормативної здійснювати розрахунок за викиди стічних вод згідно п.8.5 місцевих правил прийому стічних вод.

Відповідно до п.8.5 місцевих правил прийому стічних вод, якщо Підприємство не може забезпечити виконання цих Правил прийомуза деякими показниками, воно звертається до Водоканалу з обґрунтованим проханням про прийому таких стічних вод з доданням графіка доведення якості та режиму їх скиду до вимог цих Правил приймання.

Водоканал розглядає ці обґрунтування у 15-денний строк і може прийняти рішення про прийому наднормативно-забруднених стічних вод, установивши для цього Підприємства плату за скид понаднормативних забруднень у розмірі 2-кратноговстановленого Правилами нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси.

Враховуючи прохання ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський», ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» виставив ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» рахунки від 30.06.2015р. № 505127/30774 на суму 12 012,72 грн. та від 31.07.2015р. № 507127 на суму 12 405,03 грн. за скид наднормативно-забруднених стічних вод у червні та липні місяцях 2015р. за 2-кратною платою, які відповідач зобов'язався сплатити у відповідності до п.1.2 договору № 4997/3а від 14.05.2009р.

Тарифи на централізоване водовідведення та відшкодування витрат ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» на додаткову очистку води від наднормативних забруднень встановлено Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2015р. № 900 та від 13.06.2014р. № 657 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення філії «Інфоксводоканал» ТОВ «ІНФОКС» та відображено в наказах директора філії «Інфоксводоканал» від 03.04.2015р. № 101-о/д та від 17.06.2014р. № 109-о/д.

Для доведення стічних вод до нормативних показників якості ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» виявило провів додатковий комплекс заходів з видалення забруднень, що містились в господарсько-побутових стічних водах ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» перед випуском їх у водойми на загальну суму 242200,96грн., однак як встановлено судом, ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» не сплатив дані кошти та заперечує, щодо задоволення позовних вимог.

23.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» про визнання нарахувань неправомірними та скасування оперативно-господарських санкцій.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.235 ЦК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

При цьому, згідно з ч.2 зазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним, тобто, сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Вказане закріплено в ч.2 ст.237 Господарського кодексу України.

Зі змісту наведених положень чинного законодавства та положень договору № 4997/3а від 14.05.2009р. (з врахуванням додаткових угод), вбачається, що донарахування споживачу оплати за понаднормове забруднення стічних вод є саме оперативно-господарською санкцією. Дана правова позиція також підтверджується постановою Верховного суду України від 29.11.2010 р. у справі №2-15/1783-2009. За таких обставин, спростовуються доводи ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» про те, що донарахування за понаднормове забруднення не є оперативно-господарською санкцією, з огляду ще й на те, що згідно договору № 4997/3а від 14.05.2009р. (з врахуванням додаткових угод), споживач зобов'язався здійснювати скид стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами прийому стічних вод, отже, протилежні дії, тобто надмірна концентрація забруднення у стоках, є порушенням зобов'язання, за що слідує донарахування плати, як заходу оперативного впливу на правопорушника, з метою припинення або попередження повторення порушень цього зобов'язання. Одночасно, положення ч.2 ст.237 ГК України надають ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» право звернутись до суду із позовом про скасування оперативно-господарської санкції.

Таким чином, враховуючи предмет заявленого позову, встановлення судом того, що донарахування, що оскаржуються ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський», є оперативно-господарською санкцією, дослідженню та аналізу судом підлягають обставини справи на предмет правомірності застосування ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» спірної оперативно-господарської санкції та обґрунтованість її нарахування.

За таких обставин, наведені ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» доводи не спростовують висновків суду, щодо правомірного нарахування ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» плати за наднормативне забруднення вод так, як спростовуються матеріалами справи, з огляду на що позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення у розмірі 242 200,96 грн. не підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу позивача про визнання нарахувань неправомірними, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту, передбачені ст.16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Положеннями п.10 ч.2 ст.16 ЦК України сформульовано загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може також захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, нормами діючого законодавства України не передбачено розгляд господарськими судами спорів пов'язаних з визнанням нарахувань неправомірними, так як за своєю правовою природою факт нарахування є виключно однією із обставин справи, обраний ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» спосіб захисту, фактично направлений на встановлення факту, який судом може бути здійснений лише в порядку оцінки доказів під час вирішення спору про захист права чи охоронюваного законом інтересу у межах належного способу захисту.

Отже, вимога про визнанням нарахувань неправомірними взагалі не відповідає способам захисту, встановленими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, за таких обставин, ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський», заявляючи зустрічну позовну вимогу про визнанням нарахувань неправомірними, неправильно обрав спосіб захисту порушеного права, з огляду на що заявлена вимога задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші наявні в матеріалах справи документи та письмові пояснення вищевикладених висновків суду не спростовують.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» необґрунтовані, непідтверджені належними та допустимими доказами у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський» та рішення відбулось на користь ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, покладаються на ТОВ «Ярмарок-ринок «Київський».

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» про стягнення заборгованості за скиди наднормативно забруднених стічних вод у розмірі 242200,96 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» (код ЄДРПОУ 3634434165113 м. Одеса, вул. Академіка Глушка, 14/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» (код ЄДРПОУ 2647213365039 м. Одеса, вул. Басейна, 5) заборгованість за скиди наднормативно забруднених стічних вод у розмірі 242200,96 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3633,01грн.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок-ринок «Київський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» про визнання нарахувань неправомірними та скасування оперативно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2016р.

Суддя О.Ю. Оборотова

Попередній документ
63658016
Наступний документ
63658018
Інформація про рішення:
№ рішення: 63658017
№ справи: 916/2851/16
Дата рішення: 16.12.2016
Дата публікації: 28.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг