19 грудня 2016 року Справа № 915/1285/16
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 28.12.2015 р. № 01/53-630,
від відповідача представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,
54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,
адреса для листування: 54055, вул. Погранична, 94, м. Миколаїв,
до Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара”,
54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв,
54025, пр. Героїв Сталінграду, 6/А, м. Миколаїв,
про стягнення основного боргу та на нього відповідних нарахувань на підставі договору та ч.2 ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 98564 грн. 53 коп., -
Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Миколаївобленерго” пред'явлено позов до Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (далі - Завод) про стягнення з останнього заборгованості в загальній сумі 98564 грн. 53 коп., із якої основний борг: 71929 грн. 08 коп. - з оплати спожитої активної електричної енергії та 7381 грн. 47 коп. - з оплати спожитої реактивної енергії; нарахування на суми основного боргу: 12794 грн. 25 коп. - пеня, 1235 грн. 51 коп. - 3 % річних, 5224 грн. 22 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; з посиланням на неналежне виконання в період вересень - жовтень 2016 року Заводом грошових зобов'язань за укладеним між ними договором від 26.06.2015 р. № 44/5633 про постачання електричної енергії, внаслідок чого утворився основний борг у спірних сумах, на котрі, на підставі до п. 4.2.1 договору, нараховано пеню, а також нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України.
ПАТ “Миколаївобленерго” також просить суд про стягнення з Заводу грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 24.11.2016 р. порушено провадження в даній справі.
Завод, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, правом участі в судовому засіданні та подання відзиву на позов не скористався, тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позові підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір від 26.06.2015 р. № 44/5633, з відповідними додатками до нього, про постачання електричної енергії, згідно якого ПАТ “Миколаївобленерго” (постачальник) зобов'язалося продавати Заводу (споживачу) електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5, з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”), для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 316 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”. Приєднана потужність у точках підключення становить 450 кВт (п.п. 1, 2.2.2 договору).
Підпунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору, відповідач зобов'язується оплачувати позивачеві вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 “Порядок розрахунків” та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.
Згідно з п.1 додатку № 10 “Порядок розрахунків” до договору, розрахунковим вважається період з 31 числа місяця (або з іншого останнього дня місяця) до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” по наведеному в додатку № 4 до договору зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату операції приймається, зокрема, дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:
- до 5 числа поточного місяця - 40 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;
- до 15 числа поточного місяця - 30 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;
- до 25 числа поточного місяця - 30 % заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної енергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної енергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної енергії) (п. 2 додатку № 10 до договору).
Сторонами у додатку № 4 до договору погоджено, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа (або в інший останній день місяця) і в цей же день повідомляє про них постачальнику у формі “Акту про використану електричну енергію” (в оригіналі), що складений згідно відповідного зразку. Постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу “Акт про прийняття-передавання товарної продукції”, який споживач зобов'язується повернути постачальнику підписаним та скріпленим мокрою печаткою на протязі п'яти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію. Якщо дата зняття показів розрахункових засобів обліку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, споживач надає показання у найближчий робочий день, що передує вихідному, святковому або іншому неробочому дню (п.п. 1, 2, 4 додатку № 4 до договору).
На виконання умов договору позивачем протягом 2016 року поставлено Заводу електричну енергію. Так, зокрема у період вересень - жовтень 2016 року поставлено активної електроенергії, згідно складених споживачем відповідних актів про використану електричну енергію, а саме, від 30.09.2016 р. за вересень 2016 року у кількості 40421 кВт; від 31.10.2016 р. за жовтень 2016 року у кількості 45417 кВт (а.с. 50-51, 61-62).
Крім того, за результатами здійснення технічної перевірки у споживача представниками ПАТ “Миколаївобленерго” виявлено порушення пп. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання питань електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ), а саме: термічне пошкодження приладу обліку, про що у присутності уповноваженої особи відповідача складено акт від 19.08.2016 р. № М 6015 (ас. 52) про порушення ПКЕЕ, котрий підписано представником відповідача без зауважень.
29.08.2016 р. зазначений акт про порушення ПКЕЕ розглянуто у присутності представника Заводу на засіданні комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго” м. Миколаєва Центрального округу, та за результатами його розгляду прийнято рішення, оформлене протоколом № 85/1 (ас. 53).
Згідно протоколу, на підставі пп. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою від 04.05.2006 р. № 562 Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656 із змінами, внесеними постановою НКРЕ від 14.10.2010 р. № 1338, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1417/18712, яким визначено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується. Комісією, за згодою сторін, здійснено розрахунок необлікованої електроенергії, спожитої Заводом, згідно пп. 6.20 ПКЕЕ, за середньодобовим обсягом споживання електроенергії наступного після відновлення розрахункового обліку періоду, а саме - з 01.06.2016 р. по 01.07.2016 р., з датою початку періоду розрахункового обліку - 31.07.2016 р. (перший день поточного розрахункового періоду, у якому виявлено порушення), та датою відновлення обліку - 19.08.2016 р. (день складання спільного акту про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку, а саме, акту про порушення ПКЕЕ). Згідно розрахунку ПАТ “Миколаївобленерго” (а.с. 54) вартість недооблікованої активної електроенергії, спожитої Заводом, склала 7358 грн. 55 коп. з урахуванням ПДВ.
З урахуванням викладених обставин, для оплати вартості отриманої у період вересень-жовтень 2016 року електричної енергії ПАТ “Миколаївобленерго” виставлено Заводу рахунки:
1) за вересень 2016 року - від 30.09.2016 р. № 44/5633/9/1 на суму 19936 грн. 72 коп., з урахуванням часткової попередньої оплати у сумі 40000 грн.;
за вересень 2016 року - від 30.09.2016 р. № 44/5633/9/1 на суму 7358 грн. 54 коп. (по активній електроенергії, розрахунок котрої здійснено згідно протоколу комісії філії ПАТ “Миколаївобленерго” м. Миколаєва Центрального округу від 29.08.2016 р. № 85/1);
2) за жовтень 2016 року - від 31.10.2016 р. № 44/5633/10/1 на суму 64633 грн. 82 коп., з урахуванням часткової попередньої оплати у сумі 8000 грн.
Указані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на корінцях цих рахунків.
За твердженнями позивача, Заводом оплачено вартість поставленої активної електроенергії частково у сумі 68000 грн. (до якої входять попередні оплати по рахункам за вересень та жовтень 2016 року). Такі твердження ПАТ “Миколаївобленерго” узгоджуються з відомостями, що містяться у доданих позивачем до листа від 13.12.2016 р. № 8436/10-12ю платіжних дорученнях: від 19.09.2016 р. № 1010 на суму 30000 грн.; від 29.09.2016 р. № 1025 на суму 10000 грн.; від 30.09.2016 р. № 1057 на суму 10000 грн.; від 03.10.2016 р. № 1059 на суму 10000 грн.; від 24.10.2016 р. № 1119 на суму 5000 грн. та від 25.10.2016 р. № 1123 на суму 3000 грн.
Отже, на даний час обліковується заборгованість з оплати спожитої активної електроенергії у сумі 71929 грн. 08 коп.
У спірний період також утворилася заборгованість Заводу з оплати за перетікання реактивної електроенергії.
Із складених відповідачем актів про використану електричну енергію за кожний місяць: за вересень 2016 року - від 30.09.2016 р. та за жовтень 2016 року - від 31.10.2016 р. випливає, що перетікання реактивної електроенергії у вересні склало 27201 кВАр, а у жовтні - 27279 кВАр.
Згідно п.6.33 ПКЕЕ, величина плати за перетікання реактивної електроенергії визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії визначається електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2012 р. №19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.01.2002 р.за № 93/6381.
Розділом 3 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії передбачено укладання додатку до договору стосовно порядку проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.
ПАТ “Миколаївобленерго” здійснено розрахунок підлягаючої оплаті вартості реактивної енергії у відповідності до умов договору та до нього додатку № 5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.
На оплату реактивної електроенергії позивачем виставлено Заводу рахунки від 30.09.2016 р. № 44/5633/9/2 на суму 3482 грн. 12 коп. та від 31.10.2016 р. № 44/5633/10/2 на суму 3899 грн. 35 коп., а всього на суму 7381 грн. 47 коп., котрі, за твердженнями ПАТ “Миколаївобленерго”, відповідачем не оплачені й на даний час.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позовні вимоги ПАТ “Миколаївобленерго” про стягнення з відповідача основного боргу: заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 71929 грн. 08 коп. та за реактивну енергію у сумі 7381 грн. 47 коп. належить задовольнити.
Так як ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” порушував свої зобов'язання щодо своєчасної сплати за активну та реактивну електроенергію у період червень-жовтень 2016 року, то суд також визнає обґрунтованими вимоги про стягнення відповідних нарахувань на суми основного боргу.
У відповідності з поданими розрахунками, на суми прострочених у період червень-жовтень 2016 року платежів за активну та реактивну електроенергію позивачем здійснено відповідні нарахування, а саме: пені в сумі 12794 грн. 25 коп. та 3 % річних у сумі 1235 грн. 51 коп. за період 30.06- 31.10.2016 р.; індексу інфляції за вересень-жовтень 2016 року, згідно чого основний борг збільшилися на загальну суму 5224 грн. 22 коп.
Зазначені суми нарахувань пред'явлені ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” до сплати згідно рахунків: від 31.03.2016 р. №№ 44/5633/3/1, 44/5633/3/2; від 05.05.2016 р. №№ 44/5633/4/1, 44/5633/4/2; від 01.06.2016 р. №№ 44/5633/5/1, 44/5633/5/2; від 30.06.2016 р. №№ 44/5633/6/1, 44/5633/6/2; від 31.07.2016 р. № 44/5633/7/2; від 31.08.2016 р. № 44/5633/8/2; від 30.09.2016 р. №№ 44/5633/9/1, 44/5633/9/2, копії яких містяться в матеріалах справи, і котрі отримані відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених осіб на корінцях указаних рахунків. Ці рахунки, за твердженням ПАТ “Миколаївобленерго”, станом на час розгляду спору в даній справі не оплачено.
Цивільним законодавством України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 10 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Отже, нарахування на основний борг пені в сумі 12794 грн. 25 коп., 3 % річних у сумі 1235 грн. 51 коп. та індексу інфляції, внаслідок чого сума основного боргу збільшилася на 5224 грн. 22 коп. відповідає умовам договору, законодавству України і обставинам справи.
Разом з тим, суд визнає, що наявні підстави для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення. Суд вважає, що до таких обставин відносяться, зокрема, скрутне фінансове становище відповідача, яке є стратегічним державним підприємством, здійснює свою діяльність, створюючи робочі місця і підтримуючи суднобудівну галузь держави Україна, проте відключене від енергопостачання, що випливає із клопотання ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” від 13.12.2016 р. № 36/791. Такими обставинами є також часткове виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором та нетривалість допущених Заводом порушень грошових зобов'язань, нівелювання збитків позивача компенсацією відповідних нарахувань на суму основного боргу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та відсутністю тяжких наслідків для ПАТ “Миколаївобленерго” простроченням відповідача.
Ураховуючи викладене, суд визнає підлягаючою до стягнення пеню в сумі 1000 грн.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ “Миколаївобленерго” належить задоволенню частково.
Проте, визначаючи розмір відшкодування витрат ПАТ “Миколаївобленерго” з оплати позовної заяви судовим збором, суд ураховує, що позивачем судовий збір сплачено за платіжним дорученням від 21.11.2016 р. № 2222 в сумі 1478 грн. 47 коп., виходячи із ціни позову 98564 грн. 53 коп. Вимоги в розмірі ціни позову суд визнав обґрунтованими, а зменшив розмір стягнення пені з власної ініціативи, тому відшкодування витрат з оплати судовим збором у повному обсязі покладається на Завод, у відповідності до ст. 49 ГПК України, котрою передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача.
У судовому засіданні 19.12.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
1. Позов публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара”, 54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 14313240, на користь публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 24789699, грошові кошти в загальній сумі 86770 (вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят) грн. 28 коп., із якої: 71929 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 08 коп. - заборгованість з оплати спожитої активної електричної енергії - на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461, код 24789699; 7381 (сім тисяч триста вісімдесят одна) грн. 47 коп. - заборгованість з оплати спожитої реактивної енергії; 1000 (одна тисяча) грн. - пеня; 1235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять) грн. 51 коп. - 3 % річних; 5224 (п'ять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 22 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 47 коп. - на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 24789699.
3. У задоволені решти вимог про стягнення пені відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 22.12.2016 р.
Суддя Ю.М. Коваль.