15 грудня 2016 року Справа № 5016/4285/2011(12/244)
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали скарги вх. № 19887/16 від 28.11.2016 року ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області по справі № 5016/4285/2011(12/244)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вознесенський спецагропромтранс", вул. Київська, 254, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 02126403)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ІНН НОМЕР_1)
АДРЕСА_1
про стягнення 162 283, 84 грн.
за участю представників сторін:
від стягувача (скаржника): представник не з'явився;
від боржника: ОСОБА_4 договір про надання правової допомоги від 25.11.2016 року;
від органу ДВС: представник не з'явився.
28.11.2016 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 19887/16 ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській, в якій заявник просить суд:
- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Долженко А.С., які полягають у відмові від 15.11.2016 року у знятті арешту із транспортного засобу SETRA S213Н державний номер НОМЕР_2, синього кольору, номер шасі НОМЕР_4, 1981 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_1;
- зняти арешт із транспортного засобу SETRA S213Н державний номер НОМЕР_2, синього кольору, номер шасі НОМЕР_4, 1981 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.12.2016 року призначено судове засідання для розгляду скарги на дії органу ДВС на 15.12.2016 року.
В судове засідання 15.12.2016 року стягувач ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" та орган ДВС повноважних представників не направили. Причини неявки повноважних представників стягувача та органу ДВС суду не відомі. Всі учасники процесу про дату, час та місце розгляду скарги були належним чином повідомлені.
14.12.2016 року на адресу господарського суду Миколаївської області від Вознесенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області надійшла заява, в якій орган ДВС просив суд розглянути справу № 5016/4285/2011(12/244) без участі повноважного представника Вознесенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області (том 4, арк. 198).
Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 64, 87, 121-2 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо належного повідомлення усіх учасників процесу про дату, час та місце судових засідань.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи, що явка повноважних представників учасників процесу не визнавалась судом обов'язковою, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення скарги по суті за відсутності повноважних представників стягувача та органу ДВС.
Представник боржника вимоги скарги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у скарзі (том 5, арк. 2-4), та просив суд скаргу задовольнити в повному обсязі.
На думку боржника, стягував у виконавчому провадженні відмовився від прийняття нереалізованого майна, що в силу приписів п. 5 ч. 4 ст. 59, п. 7 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в новій редакції) має наслідком зняття арешту з майна (транспортного засобу, яке належить боржнику). Проте, в порушення вимог закону державним виконавцем відмовлено у знятті арешту, що і стало підставою для звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС.
Стягувачем ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" та органом ДВС письмових пояснень по суті скарги на подано.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 року позов задоволено частково (суддя Олейняш Е.М.).
Стягнуто з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Вознесенський спецагропромтранс" 130 033, 84 грн. - основного боргу; 2 600, 68 грн. - витрат по сплаті судового збору (том 3, арк. 190-196).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 року в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
04.02.2015 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 року було видано відповідний наказ (том 3, арк. 202).
Наказ господарського суду Миколаївської області від 04.02.2015 року пред'явлено до виконання до органу ДВС.
02.03.2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ Короєвою Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46706592 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 04.02.2015 року № 5016/4285/2011(12/244) (том 4, арк. 38). Надано боржнику семиденний термін на добровільне виконання рішення суду.
02.03.2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ Короєвою Ю.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 4, арк. 39).
Божником рішення суду в семиденний термін добровільно виконано не було.
09.06.2015 року державним виконавцем ВДВС Вознесенського управління юстиції Долженко А.С. винесено постанову про проведення опису, якою доручено Ленінському ВДВС ММУЮ провести перевірку інформації щодо наявності транспортного засобу за адресою АДРЕСА_3. В разі наявності транспортного засобу скласти акт опису й арешту та передати на зберігання ОСОБА_7 (том 4, арк. 40).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу SETRA (1981), синього кольору, д.н. НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4 є боржник ОСОБА_1 (том 4, арк. 100).
02.07.2015 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС міста Миколаїв ММУЮ Гаїбовим Р.Е. складено Акт опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу № 5016/4285/2011 від 04.02.2015 року, яким описано та накладено арешт на транспортний засіб SETRA (1981), синього кольору, д.н. НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4. Описане майно передано та прийнято на відповідальне зберігання ОСОБА_7, встановлено обмеження щодо його використання (заборона відчуження).
Акт опису та арешту майна підписано без зауважень (том 4, арк. 41-43).
02.09.2015 року державним виконавцем ВДВС Вознесенського управління юстиції Долженко А.С. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені ВП № 46706592, якою орган ДВС постановив призначити ОСОБА_9, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань вартості описаного та арештованого майна згідно опису й арешту майна від 02.07.2015 року (том 4, арк. 44).
Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна - колісного транспортного засобу станом на 18.09.2015 року ринкова вартість (початкова ціна на прилюдних торгах (аукціоні)) транспортного засобу SETRA S213H, 1981 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 151 700, 00 грн. (том 4, арк. 45-57).
23.09.2015 року ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції листом вих. № 14357 ознайомив сторін виконавчого провадження з висновком експерта, роз'яснив право на оскарження експертної оцінки та повідомив про передачу матеріалів до Миколаївської обласного управління юстиції для вирішення питання стосовно примусової реалізації майна (том 4, арк. 58).
16.10.2015 року ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції супровідним листом вих. № 15148 направило до управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області документи щодо реалізації на електронних торгах арештованого майна, на яке звернуто стягнення (транспортний засіб SETRA S213H, 1981 року випуску) (том 4, арк. 59).
В подальшому на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» відбувалась процедура з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 141163 від 22.01.2016 року торги не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (том 4, арк. 96).
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 146892 від 29.02.2016 року торги не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що 11.03.2016 року Миколаївською філією ДП "СЕТАМ" направлено на адресу Вознесенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області лист-повідомлення вих. № 121/19-09-16 (том 4, арк. 93).
Відповідно до Акту державного виконавця про переоцінку нереалізованого майна від 28.03.2016 року проведено переоцінку майна, вартість якого після уцінки визначена в розмірі 91 020 грн. (том 4, арк. 92).
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 167811 від 21.05.2016 року торги не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що 23.05.2016 року Миколаївською філією ДП "СЕТАМ" направлено на адресу Вознесенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області лист-повідомлення вих. № 623/19-09-16 (том 4, арк. 60-62).
21.06.2016 року Вознесенський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області направив на адресу стягувача ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" лист, у якому орган ДВС повідомив, що стягувач за бажанням може залишити за собою нереалізоване майно, сплативши різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою боргу, яка становить 19 065, 48 грн. (том 4, арк. 62).
В свою чергу, 13.07.2016 року стягувач ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" направив на адресу Вознесенського ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області лист вих. № 16 про прийняття пропозиції щодо залишення за собою транспортного засобу SETRA реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить боржнику (том 4, арк. 63).
29.07.2016 року стягувач ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" здійснив оплату різниці між вартістю майна боржника та сумою боргу в розмірі 19 065,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 58 від 29.07.2016 року та банківською випискою по рахунку з 29.07.2016 року до 31.07.2016 року (том 4, арк. 68-69).
31.08.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. складено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Актом встановлено, що даний акт посвідчує факт передачі стягувачу у власність в рахунок погашення боргу при примусовому виконанні виконавчого провадження № 46706592 про стягнення з ОСОБА_1 наступного майна: транспортного засобу SETRA S213H, державний номер НОМЕР_3, синього кольору, номер шасі НОМЕР_4, 1981 року випуску, вартість якого складає 151 700, 00 грн. (том 4, арк. 6).
31.08.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, якою постановлено передати в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію стягувачеві (том 4, арк. 81).
13.09.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46706592 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним повним виконанням згідно з виконавчим документом та прийняттям стягувачем нереалізованого майна в рахунок боргу згідно заяви від 13.07.2016 року (том 4, арк. 9).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2016 року задоволено скаргу вх. № 16053/16 від 21.09.2016 року ВАТ "Вознесенський спецагропромтранс" на дії державного виконавця (том 4, арк. 102-107).
Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженка А.С. від 31.08.2016 року у виконавчому провадженні № 46706592 з виконання наказу № 5016/4285/2011(12/244) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та скасовано її.
Визнано незаконним акт старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженка А.С. від 31.08.2016 року у виконавчому провадженні № 46706592 з виконання наказу № 5016/4285/2011(12/244) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та скасовано його.
Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженка А.С. від 13.09.2016 року у виконавчому провадженні № 46706592 з виконання наказу № 5016/4285/2011(12/244) про закінчення виконавчого провадження.
Ухвала суду мотивована тим, що в порушення вимог ч. 9 ст. 62 та п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не здійснено фактичну передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, однак закінчено виконавче провадження, у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа, чим порушено права стягувача, які підлягають захисту.
18.10.2016 року на виконання вищевказаної ухвали суду старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (том 4, арк. 113), яка надіслана на адресу сторін виконавчого провадження супровідним листом від 18.10.2016 року (том 4, арк. 142).
31.10.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. направлено на адресу стягувача повідомлення про проведення виконавчих дій з передачі транспортного засобу за постановою про передачу нереалізованого майна в рахунок погашення боргу, яке мало відбутись 07.11.2016 року за адресою АДРЕСА_4 (том 4, арк. 144).
Повідомленням від 03.11.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. відмовлено у відкладенні виконавчих дій на підставі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що подальше розпорядження транспортного засобу та неможливість подальшого переміщення арештованого майна не перешкоджає стягувачу прийняти участь у виконавчих діях з отримання майна (том 4, арк. 145).
07.11.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С., у зв'язку з виявленням бажання стягувачем про залишення за собою нереалізованого майна, винесено постанову про передачу майна (транспортного засобу) стягувачу в рахунок погашення боргу (том 4, арк. 178).
В цей же день 07.11.2016 року старшим державним виконавцем Вознесенського міськрайонного ВДВС Долженко А.С. складено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 07.11.2016 року, яким посвідчується факт передачі майна стягувачу у власність в рахунок погашення боргу при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП № 46706592. Акт є підставою для проведення державної реєстрації транспортного засобу (том 4, арк. 176).
Під час проведення виконавчої дії з передачі майна стягувачу 07.11.2016 року на виконання вищевказаної постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка була проведена за участю понятих, здійснено передачу арештованого транспортного засобу SETRA, синього кольору, державний номер НОМЕР_2, представнику стягувача ОСОБА_10, що підтверджується Актом державного виконавця від 07.11.2016 року. Як вказано в самому Акті, представнику стягувача вручений акт про передачу майна, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5, постанова про передачу майна стягувачу. Представник стягувача ОСОБА_10 від підпису відмовився, про що також зазначено в самому Акті (том 4, арк. 180).
Крім того, за результатами проведеної виконавчої дії складено ще один Акт державного виконавця від 07.11.2016 року, в якому зазначено, що представник стягувача відмовився прийняти майно - транспортний засіб SETRA, державний номер НОМЕР_2, в присутності свідків, постанову про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна. Стягувачу запропоновано надати письмові пояснення. Вказаний Акт від 07.11.2016 року представник стягувача ОСОБА_10 також відмовився підписувати, про що зазначено в самому Акті (том 4, арк. 181).
11.11.2016 року боржник ФОП ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із клопотанням про зняття арешту із транспортного засобу, який належить йому на праві власності (том 5, арк. 33).
15.11.2016 року Вознесенський міськрайонний відділ ДВС листом № 10669 від 15.11.2016 року надав відповідь про неможливість зняття арешту з транспортного засобу, оскільки виконавче провадження не закрито (том 5, арк. 14).
Проте, в подальшому складено Акт державного виконавця від 12.12.2016 року про передачу представнику стягувача постанови про передачу нереалізованого майна в рахунок погашення боргу, акту про передачу такого майна та свідоцтво про реєстрацію т/з SETRA, реєстраційний номер НОМЕР_3. В Акті зазначено, що стягувач претензій до Вознесенського відділу ДВС не має. Транспортний засіб прийняв (том 4, арк. 192).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження № ВП 46706592 станом на день розгляду даної скарги ще не закінчено (том 5, арк. 34-38).
Враховуючи вищевикладене, відмова державного виконавця у знятті арешту з транспортного засобу і стала підставою для звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС. Боржник посилається на порушення державним виконавцем п. 5 ч. 4 ст. 59, п. 7 ст. 61 нового Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
05.10.2016 року набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.
В спірному випадку виконавче провадження відкрито та арештоване майно (транспортний засіб) передано на реалізацію до набрання чинності новим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, що діяла на час вчинення відповідних виконавчих дій) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Суду не подано доказів виконання боржником судового рішення по даній справі № 5016/4285/2011(12/244) у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" для самостійного виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Відповідно до ч. 5- ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Відповідно до ч. 8-9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції) передбачено перелік підстав, за яких виконавче провадження підлягає закінченню. Перелік є вичерпним. Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В силу ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, чітко визначено приписами ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, ч. 6-9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок проведення виконавчих дій у випадку виявлення стягувачем бажання залишити за собою нереалізоване майно, строки та наслідки вчинення таких дій. Так, вказаними нормами на державного виконавця покладено обов'язок повідомити стягувача про те, що в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах та запропонувати йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна. В свою чергу якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.
В спірному випадку повідомлення державного виконавця з пропозицією стягувачу залишити за собою нереалізоване майно від 21.06.2016 року було отримано останнім 29.06.2016 року. Тобто, в силу приписів ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» мав право заявити про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно (транспортний засіб) в строк з 30.06.2016 року по 14.07.2016 року включно. Стягувач звернувся до органу ДВС із заявою про залишення за собою нереалізованого майна 13.07.2016 року, тобто в межах строків, передбачених законом. Крім того, на виконання вимог Закону стягувачем 29.07.2016 року проведено оплату (різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь). За таких обставин в суду відсутні правові підстави для тверджень про відмову стягувача від майна. Крім того, станом на день розгляду даної скарги майно фактично передано стягувачу в рахунок погашення боргу за виконавчим документом.
Враховуючи, що за приписами ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна може бути знято лише у випадку відмови стягувача залишити за собою нереалізоване майно (відмова стягувача протягом 15 днів з дня направлення повідомлення державного виконавця), чого в спірному випадку не відбулось, суд дійшов висновку про безпідставність поданої скарги на дії органу ДВС та відсутність підстав для тверджень про порушення прав боржника у виконавчому провадженні. Приписи ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", як і ст. 61 нового Закону України "Про виконавче провадження" не можуть бути застосовані для зняття арешту з майна, яке фактично передано стягувачу в рахунок погашення боргу за судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ "Про судове рішення" від 17.10.2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВГСУ "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).
Керуючись ст. 19, 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відхилити скаргу вх. № 19887/16 від 28.11.2016 року ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області по справі № 5016/4285/2011(12/244).
Ухвала набирає законної сили в день її винесення та може бути оскаржена відповідно до ст. 93-96, 106, 121-2 ГПК України.
Копію даної ухвали направити на адресу Вознесенського місьрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, вул. Пушкінська, 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500.
Суддя Е.М. Олейняш