20.12.2016 р. Справа № 914/3050/16
Господарський суд Львівської області у складі
Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кияк І.В.
за позовом: Приватного підприємства «Охоронно-юридична фірма «Аутпост-2», м.Львів,
до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м.Львів,
про стягнення боргу за надані послуги, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних
ціна позову: 373445,21 грн.
Представники:
Позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Охоронно-юридична фірма «Аутпост-2» до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення боргу за надані послуги, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Ціна позову: 373445,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 02.12.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду в судовому засіданні на 20.12.2016 року.
В ухвалі Господарського суду Львівської області від 02.12.2016 року у даній справі, яка скеровувалась Сторонам, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.
Заяв про відвід судді не надходило.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, 12.12.2016 року подав заяву (вх. №5894/16), у якій, з підстав погашення Відповідачем заборгованості, яка була предметом спору у справі, відмовляється від позову і просить суд припинити провадження у справі.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 02.12.2016 року у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
26.04.2016 року між Приватним підприємством «Охоронно-юридична фірма «Аутпост-2» (Позивач, Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» (Відповідач, Замовник) укладено Договір на надання послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки №02/04/15 (Договір), за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання щодо надання послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки на об'єкті Замовника.
Згідно пункту 1.3. Договору під охорону приймається об'єкт, визначений у Додатку №1 до Договору.
Пунктом 3.1. Договору Сторонами погоджено, що сума даного Договору визначається на підставі узгодженої протоколом Сторін договірної ціни (Додаток №3 до Договору).
Відповідно до пункту 5.2. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі акту здачі-приймання наданих послуг. Розрахунки здійснюються Замовником, з можливістю відтермінування платежу після підписання ОСОБА_1 приймання-передачі наданих послуг протягом 30 календарних днів. У випадку відсутності оплати у зазначений термін, Виконавець має право без попередження призупинити надання послуг по Договору, до повного погашення заборгованості.
Актом прийому(передачі) під охорону від 01.05.2016 року Відповідач передав, а Позивач прийняв під охорону територію та приміщення Відповідача, які розташовані за адресою: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Залізнична, 1-А. ОСОБА_1 підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.
В подальшому, на виконання умов укладеного між Сторонами Договору, Позивач надав Відповідачу послуги на суму 706560,00 грн. без ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.05.2016 року №01/05 на суму 119040,00 грн. без ПДВ; від 30.06.2016 року №01/06 на суму 115200,00 грн. без ПДВ; від 31.07.2016 року №01/07 на суму 119040,00 грн. без ПДВ; від 31.08.2016 року №01/08 на суму 119040,00 грн. без ПДВ; від 30.09.2016 року №01/09 на суму 115200,00 грн. без ПДВ; від 31.10.2016 року №01/10 на суму 119040,00 грн. без ПДВ
Актом від 31.10.2016 року Позивач передав, а Позивач прийняв знятий з-під охорони територію та приміщення Відповідача, які розташовані за адресою: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Залізнична, 1-А. ОСОБА_1 підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору.
Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати наданих Позивачем послуг у встановлені Договором порядку та строки не виконав, внаслідок чого утворився борг з оплати наданих послуг в розмірі 353280,00 грн.
З підстав наведеного Позивач просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 361667,71 суми основного боргу з урахування інфляції, 10682,66 грн. пені та 1094,84 трьох відсотків річних.
Як зазначалось вище, 12.12.2016 року Позивачем за вх.№5894/16 подано заяву про відмову від позову, в якій, серед іншого, зазначає про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову і такі не потребують роз'яснення в судовому засіданні.
Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.4.1 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями) (далі - Постанова), що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).
Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції (п.3.10 Постанови).
Згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства (п.3.12 Постанови).
У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб (п.4.6 Постанови).
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази того, що відмова Позивача від позову суперечить законодавству чи порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд також зазначає, що у поданій заяві Позивач повідомив суд, що йому відомі наслідки відмови від позову та такі не потребують додаткового роз'яснення в судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про наявність правових підстав для прийняття відмови Позивача від позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі.
Судом роз'яснено представнику Позивача правові наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтями 22 та 80 ГПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 22, п.4 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд -
1. Прийняти відмову Позивача від позову.
2. Припинити провадження у справі.
Суддя Фартушок Т. Б.