08 грудня 2016 року м. Київ К/800/25246/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Веденяпіна О. А., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Публічне акціонерне товариство „Мотор Січ" (далі - ПАТ „Мотор Січ") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ у м. Запоріжжі) в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів СДПІ у м. Запоріжжі подано касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у серпні 2010 року. За результатами перевірки складено акт №367/08-02/14307794 від 17.11.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1 ст. 4, пп. 6.5 (а) ст. 6 пп. 7.2.1 п. 7.2., пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 абз. "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", завищено бюджетне відшкодування за серпень 2010 року на суму 910928, 00 грн.; абз. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", пп. 5.12.5 п. 5.12 "Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість" затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з ПДВ) у сумі 2185917, 00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001310802/0 від 30 листопада 2010 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 910928, 00 грн.
Податковим органом ставиться під сумнів правильність визначення ставки операцій з поставки послуг, наданих позивачем під час виконання договору укладеного між позивачем та УРСНВП „Юпітер" (розробник) та ЗАТ „Українські вертольоти" (замовник) договорів № 1201/10-К (ЄРО) від 27.01.2010, № 6130/08-К (ЄРО) від 28.10.2008.
Перевіркою встановлено, що при формуванні податкового кредиту підприємством враховано податок на додану вартість, сплачений митним органам по вантажно-митним деклараціям за характером угоди 84, на підставі яких підприємством ввезено на митну територію України частини до авіадвигунів в неробочому стані, які демонтовані в ході ремонту.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в серпні 2010 року підприємством були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі "імпорт" та оформлено ВМД.
Згідно з пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом, оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що за зазначеним договором Підприємство зобов'язане прийняти вироби для виконання ремонту, на яких виконано ремонт, відповідно до умов цього договору, що є самостійним видом робіт, і в значенні Закону України „Про податок на додану вартість" є поставкою послуг.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Місцем поставки послуг відповідно до пп. "а" п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" вважається, за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
За змістом наведених норм послуги, надані особами, зареєстрованими платниками ПДВ, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування.
Статтею 6 Закону України „Про податок на додану вартість" визначені ставки ПДВ. Зокрема, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (пункт 6.1 статті 6). Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6).
Виходячи з положень наведених норм Підприємство, яке, як установили суди попередніх інстанцій, є зареєстрованим платником ПДВ, надавши послуги на митній території України з проведення ремонту технічного майна за договором, згідно із Законом №168/97-ВР зобов'язане сплатити ПДВ за ставкою 20 відсотків.
За пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом. Але така ставка застосовується тоді, коли справді рухоме майно ввезено на митну територію України для виконання робіт та вивезено за її межі платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом. У справі, що розглядається, Підприємство не ввозило на митну територію України та не вивозило за її межі рухоме майно, що ремонтувало. Не здійснював цього і одержувач-нерезидент.
Тобто, поставка послуг у значенні Закону України „Про податок на додану вартість", яка була здійснена на митній території України підприємством, зареєстрованим як платник ПДВ, оподатковується за ставкою 20 відсотків.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 04 листопада 2014 року (справа № 21-474а14).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок судів не спростовує.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
О. А. Веденяпін