16 листопада 2016 року м. Київ К/800/8105/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012
у справі № 2а-1870/1683/12 Сумського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»
до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача податкового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.09.2011 № 1232/1502/14024122. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому обліку за липень 2011 року на 149696,61 грн. як сформований на підставі податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «РЕД», які на дату виписки не були внесені до Єдиного державного реєстру податкових накладних.
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 № 0006721502 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 187121,00 грн., у тому числі: 149697,00 грн. за основним платежем та 37424,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
У судовому процесі встановлено, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року до складу податкового кредиту включено ПДВ у загальній сумі 149696,61 грн. на підставі податкової накладної від 29.07.2011 № 3, виписаної від імені ТОВ «РЕД», яка, однак, не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. На цю обставину контролюючий орган посилається в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму.
Відповідно до пункту 201.10 ст.201 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Наведеними нормами встановлюється обов'язок реєстрації податкової накладної продавцем до видачі її покупцю.
Метою правового регулювання норм пункту 201.10 ст. 201 ПК щодо обов'язку реєстрації податкових накладних є оперативний облік податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, що дає можливість контролюючому органу на підставі порівняння документів податкової звітності платників ПДВ здійснювати оперативну перевірку стану виконання платниками цього податку податкового обов'язку.
Суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі, що позивач збільшив податковий кредит на суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, врахувавши пояснення представника позивача в судовому процесі, що податкова накладна від 29.07.2011 № 3 на суму ПДВ 149696,61 грн. фактично не виписувалась, зробили правильний та обґрунтований висновок про правомірність зменшення у податковому обліку позивача суми податкового кредиту на 149696,61 грн.
При цьому, суди обґрунтовано відхилили доводи позивача про допущення ним арифметичної помилки при заповненні декларації, а також неможливості надати копії накладних, на підставі яких податковий кредит був сформований з огляду на їх вилучення під час обшуку. Такі доводи не були підтверджені у судовому процесі. Позивач не посилається на те, що звертався із заявою до ДПІ з приводу недотримання ТОВ «РЕД» вимог абзацу другого пункту 201.10 ст. 201 ПК.
Доводи позивача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: ПідписО.А. Веденяпін
підписВ.П. Юрченко