08 грудня 2016 року м. Київ К/800/23173/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е.,
Веденяпіна О. А.
Степашка О.І.
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.
представник позивача Андросова О. Ф.
представник відповідача Баталова О-М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пежо Сітроен Україна" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю „Пежо Сітроен Україна" (далі - ТОВ „Пежо Сітроен Україна") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі - Офіс ВПП ДФС) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офісом ВПП ДФС подано касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
ТОВ „Пежо Сітроен Україна" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Офісу ВПП ДФС.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Офісом ВПП ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Пежо Сітроен Україна" з питань правомірності зменшення нарахованої суми податку на суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток у 2013 році та в січні - лютому 2014 року з уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 25 листопада 2014 року реєстр № 9091477866. За результатами перевірки складено акт №275/28-10-42-30/36872294 від 12 березня 2015 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Розділу II, пп. 4.2 п. 4 Розділу XX Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення по рядку 14 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" по уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства №9091477866 від 25 листопада 2014 року у сумі 3277520, 00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000294203 від 25 березня 2015 року, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у суму 3277520, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 819380, 00 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення податковий орган дійшов висновку, що зменшене податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 на суму нарахованих у січні-лютому 2014 році у сумі 3277520, 00 грн. не відноситься до періоду визначення податкових зобов'язань за 2013 рік.
Позивач подавши уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, зменшив авансові внески у сумі 24105840 грн. за січень-грудень 2013 рік (20 828 312 грн.) + січень-лютий 2014 року (3 277 520 грн.).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Згідно із п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку.
Алгоритм складання додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку па прибуток підприємства Податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене платником у податковій декларації за 2013 рік, зменшується на суму авансових внесків за період січень - грудень 2013 року (згідно запитання 11 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21 грудня 2012 року № 1171).
Податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене позивачем в уточнюючій податковій декларації за 2013 рік № 9091477866 від 25 листопада 2014 року у сумі 11793202 грн., може бути зменшене на суму авансових внесків тільки за період січень - грудень 2013 року у сумі 20 828312 грн.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік було зменшено податкове зобов'язання з податку на прибуток (р. 11) у сумі 11793202, 00 грн. на суму авансових внесків у розмірі 24105840, 00 грн.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.
Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.
Додаток ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємств, відсилає платника податків саме до п. 57.1 Податкового кодексу України, в якому вказується про період сплати авансових внесків - до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) період.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О. А. Веденяпін
О.І. Степашко