16 листопада 2016 року м. Київ К/800/28831/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2013
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013
у справі № 2а-1870/9143/12 Сумського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко»
до Державної податкової інспекції у м. Сумах
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013, позов задоволено: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 30.10.2012 № 0000582230/58720.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.10.2012 за № 3108/2230/14005202/42. Згідно з цими висновками позивач порушив норми пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188, пунктів 198.2, 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): завищив податковий кредит на 137040,00 грн. у податковому обліку за червень 2012 року за наслідками господарських операцій із поставки від ПП «Росток+» товару (цементу), які не мали реального характеру, у результаті чого занизив ПДВ у податковому обліку за червень 2012 року на 137040,00 грн.
Висновок про відсутність реального характеру правочинів між позивачем та цим постачальником обґрунтовано посиланням на відсутність у цього постачальника основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, пояснення громадянки ОСОБА_4 (директор та засновник ПП «Росток+» після 15.08.2012) щодо її непричетності до діяльності цього товариства.
За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 № 0000582230/58720 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 137040,00 грн. за основним платежем та на 68520,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)
.У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ПП «Росток+» товарів (цемент), від імені цього постачальника на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податковій декларації за липень 2012 року.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІІ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача суми податкового кредиту, ДПІ посилається на відсутність реального характеру поставок позивачу від ПП «Росток+» товарів з огляду на відсутність у цього постачальника основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, пояснення громадянки ОСОБА_4 (директор та засновник ПП «Росток+» після 15.08.2012) щодо її непричетності до діяльності цього товариства.
Разом із тим, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: копій видаткових та податкових накладних, залізничних накладних, акту приймання-передачі векселів, із врахуванням умов поставки товару, встановлених у договорі, укладеному між ПП «Росток+» та його постачальником - ПАТ «Євроцемент-Україна», щодо поставки товару покупцю, якого вкаже ПП «Росток+», встановили факт поставки позивачу від ПП «Росток+» товару (цементу) та відповідно до цих обставин зробили правильні висновки про правомірність формування за наслідками господарських операцій з цим постачальником податкового кредиту за липень 2012 року. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.
Доводи ДПІ, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: ПідписО.А. Веденяпін
підписВ.П. Юрченко