Справа № 200/16029/16-ц
Провадження № 2/200/4059/16
про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2016 року місто Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» про захист прав споживачів,-
19 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» про захист прав споживачів.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI /зі змінами/ судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд, оглянувши матеріали, позовної заяви вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати, тобто - 551,20 грн.
Згідно з ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В позові міститься посилання на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд вважає посилання позивача на звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» безпідставними, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України «Про судовий збір».
У пункті 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції від 8 липня 2011р., було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.
Проте, Законом України від 22 травня 2015р. № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015р., внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», та викладено статтю 5 в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів не передбачено.
Згідно частин 3 та 4 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подача позовної заяви є процесуальною дією, сплата судового збору за подачу позовної заяви передбачена Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, положення якого не тільки передбачають необхідність сплати судового збору, а також встановлюються порядок та способи оплати судового збору, його розмір, визначають платників судового збору та об'єкти справляння судового збору, а також встановлюють звільнення від сплати судового збору.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції від 8 листопада 2011р., споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Вказані зміни були внесені у Закон України «Про захист прав споживачів» саме Законом України «Про судовий збір», норми якого змінені законом від 22 травня 2015р., зокрема, в частині визначення кола осіб, які звільненні від сплати судового збору.
За загальним правилом, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, при цьому спеціальний закон, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», тому саме цей Закон підлягає застосуванню.
Виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» на час подання позовної заяви про захист прав споживачів не передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру та направити на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська оригінал документу, що підтверджує оплату.
Відповідно до положень статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій статті 82 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надав суду доказів в підтвердження такого майнового стану, який дає підстави до звільнення від сплати судового збору.
Крім того, в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину, а також не зазначив наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» про захист прав споживачів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Е.В. Женеску