29 листопада 2016 року м. Київ К/800/32683/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015
у справі № 815/4806/13-а
за позовом Малого приватного підприємства «Сан-Марино»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість,
ДПІ 23.11.2016 (згідно зі штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення обґрунтовано в недостатній мірі для визнання його таким, що підлягає задоволенню.
Звертаючись 23.11.2016 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ДПІ посилається на те, що первинна касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2016 на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору. При цьому відповідач зазначає, що недостатній рівень фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключив можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги.
Згідно з частиною 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За змістом норм частин 2, 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 213 цього Кодексу та дотриманням встановленого процесуального строку на її подання.
Згідно з частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710 982,70 тис. грн.
Відповідач не надає доказів відсутності фінансування видатків на сплату судового збору у 2016 році, як об'єктивної перешкоди для повторного звернення із касаційною скаргою впродовж періоду часу з лютого по листопад 2016 року (кошторис на 2016 рік; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ДПІ по коду економічної класифікації 2800 за цей період часу тощо), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення ДПІ з касаційною скаргою повторно протягом двадцяти днів з моменту отримання ухвали Вищого адміністративного суду України про повернення первісно поданої касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Питання щодо залучення до участі у справі правонаступника суд вирішує за своєю ініціативою чи ініціативою заінтересованих осіб.
З врахуванням наведеного ДПІ необхідно надати докази на підтвердження повноважень щодо процесуальної заміни відповідача у справі.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Керуючись частиною 1 статті 108, статтями 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі № 815/4806/13-а залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко