01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
20 грудня 2016 року К/800/34970/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В., розглянувши
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс»
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016
у справі № 810/869/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс»
до Державної фіскальної служби України
Головного управління ДФС у Київській області
Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного
управління ДФС у Київській області
про визнання незаконними та скасування рішень, -
До Вищого адміністративного суду України засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» за вих. № 319/16 від 13.12.2016 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №810/869/16.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.1 п.3 ч.2 ст.4 названого Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2016 року становив 1378 грн.
Як визначено частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з наявних матеріалів, позивачем заявлені чотири вимоги немайнового характеру.
Проте, до касаційної скарги додані докази (платіжне доручення № 1340 від 13.12.2016 про сплату судового збору в розмірі 1 653,60 грн.) сплати судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом.
Як встановлено з наявних матеріалів, заявником судовий збір сплачений не у повному розмірі - не доплачено 4 960,80 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме: 120% х 5 512,00 грн. (1378,00 грн. х 4) = 6 614,00 грн.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Крім того, з наявних матеріалів вбачається, що скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, у поданій заяві за вих. №320/16 від 13.12.2016 зазначає, що позивач з повним текстом ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 ознайомився 24.11.2016, одержавши копію цієї ухвали рекомендованим листом Р0113333817399, а тому скаржник вважає, що пропустив вказаний строк з поважних причин.
Однак, наведені заявником обставини не підтверджуються поданими ним документами.
Так, до заяви про поновлення строку подачі касаційної скарги за вих. № 320/16 від 13.12.2016 позивачем долучено ксерокопію конверту про направлення ТОВ «Вітаполіс» рекомендованим листом Р0101033817399 судового рішення Київським апеляційним адміністративним судом по справі № 810/869/16 та ксерокопію роздруківки з сайту УДППЗ «Укрпошта» від 13.12.2016 про відстеження пересилання цього поштового відправлення, в якій вказано, що 29.10.2016 поштове відправлення вручено адресату особисто.
З огляду на вказані обставини, доводи позивача про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції доданими до касаційної скарги доказами не підтверджуються, оскільки документів, з яких би вбачався факт направлення оскаржуваного судового рішення рекомендованим листом Р0113333817399 та отримання його позивачем 24.11.2016, скаржником суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що з моменту отримання позивачем 29.10.2016 поштового відправлення з судовим рішенням Київського апеляційного адміністративного суду по справі №810/869/16 до направлення ним касаційної скарги за вих. № 319/16 від 13.12.2016 засобами поштового зв'язку 13.12.2016 (згідно штампу УДППЗ «Укрпошта» на конверті) минув значний проміжок часу.
Таким чином, наведені скаржником підстави пропуску процесуального строку не можуть бути визнані судом поважними, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у суду немає.
Відповідно до ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції інші підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних вище недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у встановлений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання суду документу про доплату судового збору у встановленому розмірі та заяви із зазначенням інших підстав, якими б підтверджувалась поважність причин пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 13.10.2016 (з долученням належних доказів).
3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя(підпис
Вищого адміністративного
суду України І.В. Борисенко