14 грудня 2016 року м. Київ К/800/33958/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014
року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015
року
у справі №804/3462/14
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивач просив суд скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 19 грудня 2013 року №1965 про накладення штрафу у сумі 8500 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, у задоволені позову відмовлено за необгрунтованістю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на підставі службових посвідчень, наказу на проведення позапланової перевірки від 12 серпня 2013 року №69-од, звернення громадянина ОСОБА_4, згоди від 02 серпня 2013 року №02/7-6985-2013, направлення на проведення перевірки від 18 серпня 2013 року №1310/18/1159 проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК».
За результатами перевірки складено акт від 16 серпня 2013 року №002360.
Як вбачається з матеріалів перевірки, громадянин ОСОБА_4 звернувся до відділення публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна 57-а з наміром оплатити комунальні послуги. Однак здійснити оплату не зміг, оскільки для здійснення оплати послуг, оператор відділення зажадала пластикову картку публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», якої у громадянина ОСОБА_4 не існує, у зв'язку із чим, останнім у книзі «Скарг та пропозицій» було зроблено відповідний запис.
Перевіркою встановлено порушення частини 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
Листами від 23 серпня 2013 року №10/01-26/2155, від 10 жовтня 2013 року №10/01-26/2629, від 05 грудня 2013 року №10/01-26/4101, які отримані публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області було повідомлено позивача про дату та час розгляду матеріалів перевірки.
19 грудня 2013 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на підставі акту від 16 серпня 2013 року №002360 винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» накладено штраф у розмірі 8500 грн.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з такого.
Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Підпунктом 1.4 Порядку проведення перевірок суб'єктівгосподарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, та також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07 березня 2012 року встановлено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з підстав, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.
Згідно із пункту 2.1, пункту 3.1, пункту 4.2 Порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі іпослуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, та також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07 березня 2012 року, перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. За результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу з питань захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про: видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів; тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання (секцій, відділів), складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків; опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправних, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього чи з таким, строк дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів; подання до суду позову щодо захисту прав споживачів; передання матеріалів перевірки стосовно дій осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства; накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.
Згідно пункту 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 17 серпня 2002 року, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.
Скаржник вважає, що висновки перевірки щодо обмеження вільного вибору послуги громадянином ОСОБА_4, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності. Зазначив, що вони ґрунтуються на припущеннях, тому оскаржувана постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн. підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з доводами скаржника з огляду на наступне.
Пунктом 1.3 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України встановлено, що банк (фінансова установа) має право здійснювати операції, зазначені в абзацах третьому - шостому пункту 1.2 цієї глави, в сумі, що не дорівнює і не перевищує 150000 гривень, за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність. Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний зазначити у довідках та квитанціях, передбачених у главі 5 цієї Інструкції, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію, серію та номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Працівник банку (фінансової установи) зобов'язаний забезпечити зберігання копій сторінок документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, у документах дня. Ці копії засвідчуються відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти. Відбиток штампа обов'язково має містити реквізит "дата" та проставлятися таким чином, щоб його частина розміщувалась на фотографії.
Умовами та правилами надання банківських послуг не передбачено обмеження споживачів (клієнтів) у можливості отримання послуг з оплати комунальних платежів за умови відсутності банківської картки.
Отже, чинним законодавством не передбачено право вимагати від клієнта платіжну картку банку, в даному випадку при проведенні операцій з оплати комунальних послуг.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі №804/3462/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді