"14" грудня 2016 р. м. Київ К/800/7697/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Єрьоміна А.В.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Національного природного парку "Дворічанський"
на постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року
у справі №618/611/15-а
за позовом Фермерського господарства "Гиренко Андрій Іванович"
до Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області,
треті особи: Національний природний парк "Дворічанський", ОСОБА_4
про визнання незаконним та скасування рішення, -
У серпні 2015 року Фермерське господарство "Гиренко Андрій Іванович" звернулося до суду з позовом до Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, треті особи: Національний природний парк "Дворічанський", ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення.
Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Х сесії Камянської сільської ради Дворічанського району Харківської області Vcкликання від 27.04.2007 року №76 «Про погодження створення національного природного парку «Дворічанський».
Постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Національний природний парк "Дворічанський" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задовольнні позову.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням Х сесії Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області V скликання від 27.04.2007 року №76 погоджено створення національного природного парку «Дворічанський» на території Кам'янської сільської ради площею 2516,4 га.
Відповідно до Указу Президента України від 11 грудня 2009 року №1044/2009 на території Дворічанського району Харківської області створено національний природний парк «Дворічанський».
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 07 жовтня 2010 року відділом Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області, на підставі розпорядження Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 24 лютого 2010 року №59 ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,0349 га, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області.
Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15 січня 2015 року ОСОБА_4 передала ФГ «Гиренко Андрій Іванович» в оренду вищевказану земельну ділянку строком на 10 років, про що було укладено відповідний договір в письмовій формі, складено акт прийому-передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається в оренду.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення Х сесії Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області V скликання від 27.04.2007 року № 76 «Про погодження створення національного природного парку «Дворічанський» відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів вказує на передчасність зазначених висновків судів з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, підставою звернення до суду стало, на переконання позивача, прийняття відповідачем рішення, що зачіпає його права нарівні з правами власників земельних ділянок на території Національного природного парку "Дворічанський".
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи - позивача у справі, який, при цьому, має довести належними та допустимими доказами обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів, за захистом яких він звертається до суду.
За загальним правилом, позов має пред'являтися до суду належним позивачем, тобто особою, яка має право вимоги за позовом, оскільки саме її права, свободи та інтереси порушені, оспорюються або невизнані.
Разом з цим, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції, не з'ясовано які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача - Фермерського господарства "Гиренко Андрій Іванович" було порушено з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, не встановлений характер правовідносин та зміст прав та інтересів, за захистом яких звернувся до суду позивач.
Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено чи було оприлюднено рішення Х сесії Камянської сільської ради Дворічанського району Харківської області V cкликання від 27.04.2007 року №76 «Про погодження створення національного природного парку «Дворічанський».
Встановлення зазначених обставин є обов'язковою умовою для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо дотримання позивачем строку звернення з даним позовом до суду.
Оскільки повноваження касаційного суду не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, дана обставина виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин всі постановлені у цій справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими і визнати правильними чи хибними правові висновки оскарженого рішення.
Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Національного природного парку "Дворічанський" - задовольнити частково.
Постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі №618/611/15-а - скасувати.
Справу №618/611/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та перегляду не підлягає.
Судді