15 грудня 2016 року м. Київ К/800/2649/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року
у справі № 804/3116/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Черкаській області
третя особа: ОСОБА_2
про скасування постанови,
встановив:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Черкаській області (далі - Управління НБУ в Черкаській області), третя особа: ОСОБА_2, про скасування постанов Управління НБУ в Черкаській області від 19 січня 2015 року № 1 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове - про задоволення позову. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що відповідач безпідставно притягнув фінансову установу до відповідальності, оскільки ОСОБА_2 здійснив операцію з переказу готівки за межами України, а саме в Латвії. Натомість суди дійшли помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 здійснив відповідний платіж за межі України до Латвії.
Управління НБУ в Черкаській області надіслало на адресу суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки суди правильно встановили обставини справи щодо перебування третьої особи під час здійснення переказу в Україні і надали їм обґрунтовану правову оцінку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги відповідно до ст. 220 КАС України.
Судами встановлено, що 28 липня 2014 року ОСОБА_2 без відкриття поточного рахунку через мережу інтернет, а саме веб-сайт WWW.RWGG.COM, за допомогою платіжної карти mastercard gold НОМЕР_1, емітованої ПАТ КБ «ПриватБанк», здійснив оплату юридичних послуг нерезидента - компанії «REWORLD» (Латвія) за межі України в сумі 2 394,14 доларів США (28638,04 грн. за курсом 11,9617 грн. за 1 долар США).
22 серпня 2014 року до Управління НБУ в Черкаській області від Департаменту контролю, методології та ліцензування валютних операцій НБУ надійшла для розгляду заява ОСОБА_2 від 13 серпня 2014 року щодо неправомірних дій ПАТ КБ «ПриватБанк».
На підставі вказаної заяви відповідач здійснив перевірку ПАТ КБ «ПриватБанк» з питань виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93), за результатами якої складено акт «Про результати невиїзної (камеральної) перевірки ПАТ КБ «Приватбанк» від 24 грудня 2014 року та протокол порушення валютного законодавства від 25 грудня 2014 року.
Відповідно до змісту протоколу порушення валютного законодавства від 25 грудня 2014 року відповідач встановив порушення вимог п. 2 ст. 13 розділу ІІІ Декрету №15-93 в частині невиконання ПАТ КБ «ПриватБанк» функції агента валютного контролю за операцією, що проводилася 28 липня 2014 року через Банк фізичною особою ОСОБА_2 за допомогою платіжної карти mastercard gold, емітованої ПАТ КБ «ПриватБанк», по оплаті юридичних послуг нерезидента - компанії «REWORLD» (Латвія) за межі України в сумі 2 394,14 доларів США (28638,04 грн. за курсом 11,9617 грн. за 1 долар США). Вищезазначена валютна операція проведена Банком в порушення вимог п. 2 постанови Правління НБУ від 30 травня 2014 року № 328 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій», діючої на момент здійснення операції, та п. 1.3 глави 1, п. 2.1 глави 2, глави 3 Правил здiйснення за межi України та в Українi переказiв фiзичних осiб за поточними валютними неторговельними операцiями та їх виплати в Українi, затверджених постановою Правління НБУ від 29 грудня 2007 року № 496 (далі - Правила № 496).
19 січня 2015 року за результатами перевірки на підставі протоколу порушення валютного законодавства відповідач виніс постанову № 1 про притягнення ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу у сумі 4452,15 грн.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до банківської виписки від 12 серпня 2014 року № 1035656 ОСОБА_2 здійснив переказ грошових коштів за межі України саме у іноземній валюті у сумі 2394,14 доларів США, яку позивачем відповідно до вимог п. 9.3 Положення № 223 перераховано в еквіваленті 28 638,04 грн., сума переказу перевищує в еквіваленті 15000 грн. в один операцiйний день та переказ здійснено не з поточного рахунку в iноземнiй валютi.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорювана у справі постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1. Правил № 496 фізичні особи - резиденти можуть здiйснювати за межi України перекази iноземної валюти:
а) у сумi, що в еквiвалентi не перевищує 15000 грн. в один операцiйний (робочий) день, - з поточного рахунку в iноземнiй валютi або без його вiдкриття (на бажання клiєнта) без пiдтвердних документiв;
б) у сумi, що в еквiвалентi перевищує 15000 грн. в один операцiйний день, - виключно з поточного рахунку в iноземнiй валютi на пiдставi пiдтвердних документiв.
Також, згідно з п. 1.3 Правил № 496 фiзична особа для здiйснення переказу має подати до банку такi документи:
- платiжне доручення або заяву на переказ готiвки, або документ вiдповiдної платiжної системи на вiдправлення переказу;
- паспорт або документ, що його замiнює;
- документи, що пiдтверджують наявнiсть пiдстав для здiйснення переказу за межi України (далi - пiдтверднi документи).
Пiдтвердними документами для фiзичних осiб - резидентiв є договори (контракти), рахунки-фактури, листи-розрахунки чи листи-повiдомлення юридичних осiб-нерезидентiв, повноважних органiв iноземних країн, листи адвокатiв чи нотарiусiв iноземних країн, позовнi заяви, запрошення (виклики), документи про родиннi стосунки та iншi пiдтверднi документи, що використовуються в мiжнароднiй практицi. Пiдтверднi документи (крiм документiв про родиннi стосунки) повиннi мiстити такi реквiзити: повну назву i мiсцезнаходження отримувача, назву банку та реквiзити рахунку, на який здiйснюється переказ, назву валюти, суму до сплати, призначення платежу.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Управління НБУ в Черкаській області неодноразово надсилало на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» письмові запити щодо надання копій підтвердних документів по операції ОСОБА_2, проте позивач таких документів не надав.
Приписами п. 1.1 розділу 1 Правил № 496 визначено, що цi Правила регулюють перекази за поточними валютними неторговельними операцiями, що здiйснюються за дорученням i на користь фiзичних осiб, а саме: порядок здiйснення уповноваженими банками, небанкiвськими фiнансовими установами та нацiональним оператором поштового зв'язку (далi - банки) переказiв за дорученням фiзичних осiб - резидентiв i нерезидентiв (далi - перекази) за межi України та в межах України.
Відповідно до п. «ж» п. 1.2 розділу 1 Правил № 496 до переказів фізичних осіб за поточними валютними неторгівельними операціями належать, зокрема, операції на оплату продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання.
Приписами п.п. 3.1 - 3.4 Правил № 496 встановлено, що банки зобов'язанi здiйснювати процедуру контролю в режимi реального часу за дотриманням клiєнтами встановлених у цих Правилах норм переказiв коштiв.
Банк вiдмовляє фiзичнiй особi в здiйсненнi переказу в разi неподання необхiдних для його здiйснення документiв, визначених цими Правилами.
Невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.
Отже, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності притягнення ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідальності за невиконання належним чином функцій агента валютного контролю, оскільки фінансова установа зобов'язана була відмовити ОСОБА_2 у здійсненні грошового переказу за межі України за поточною валютною неторгівельною операцією в сумі, що перевищувала в еквіваленті 15000 грн. в один операцiйний день, не з поточного рахунку в iноземнiй валютi та без надання передбачених законодавством пiдтвердних документів.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийняв обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: