14 грудня 2016 року м. Київ К/800/8010/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Єрьоміна А.В.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5
на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 10 листопада 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року
у справі №636/3984/15-а
за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської
області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2015 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просила суд визнати діяльність відповідача незаконною та винною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області нарахувати та виплатити їй пенсію на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня слідуючого після смерті годувальника, ОСОБА_7, факт смерті якої було встановлено рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 03.09.2014 року, за період з 19.03.2014 року по 31.03.2015 року .
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 10 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у задоволені позову відмовлено за необгрунтованістю.
Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у задоволенні клопотання щодо поважності причин пропуску строку ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 відмовлено
У справі є окрема думка, в якій, на думку суду апеляційної інстанції, не надана належна оцінка обставинам справи, що спричинило незабезпечення захисту порушених прав та інтересів малолітньої сироти.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, яка є матір'ю ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.
Факт смерті ОСОБА_7 встановлений 3 вересня 2014 року рішенням Чугуївського міського суду Харківської області. (а.с. 4-6)
Батьком неповнолітньої ОСОБА_5 відповідно до вказаного свідоцтва є ОСОБА_9.
ОСОБА_9 позбавлено батьківських прав стосовно своєї доньки 24 листопада 2014 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова. Цим же рішенням позивача по справі призначено піклувальником неповнолітньої ОСОБА_5 (а.с. 9-13)
13 березня 2015 року розпорядженням Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області № 118 неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. (а.с. 62)
31 березня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка призначена управлінням Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, починаючи з дня звернення. (а.с. 33)
Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_4 подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії з 19 березня 2014 року. 24 липня 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило у задоволенні цієї заяви. (а.с. 8)
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 та пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Скаржник вважає, що відповідач призначив і виплачує позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника з порушенням вимог пп.3 пункту 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач призначив вказану пенсію позивачу починаючи з дня звернення - 31 березня 2015 року, тоді як така підлягає призначенню і виплаті з 19 березня 2014 року, тобто з дня слідуючого після смерті годувальника. Скаржник зазначила, що приходила до управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до 31 березня 2015 року з метою з'ясування переліку документів для оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Працівники управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області надали їй необхідну консультацію, однак не роз'яснили про необхідність написання заяви про призначення пенсії.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з доводами скаржника з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, годувальник - ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що встановлений факт на підставі рішення суду.
Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настав за днем її смерті, позивач мала звернутися з відповідною заявою протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Проте, з такою заявою позивач звернулась до управління пенсійного фонду лише 31 березня 2015 року, тобто поза межами строку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами.
Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача від 31 березня 2015 року, в якій остання пояснює, що не звернулась до управління пенсійного фонду вчасно, оскільки не були готові всі необхідні документи. (а.с 34)
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, призначивши пенсію ОСОБА_4 з 31 березня 2015 року, тобто з дня звернення до управління, діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 10 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі №636/3984/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді