14 грудня 2016 року м. Київ К/800/2724/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом житлово-будівельного кооперативу "Чайка" до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської Міської Державної Адміністрації), Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, за участі третіх осіб: комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" та Київської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою житлово-будівельного кооперативу "Чайка" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року,
У грудні 2014 року Житлово-будівельний кооператив "Чайка" (далі - позивач, ЖБК "Чайка") звернувся до суду з позовом до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської Міської Державної Адміністрації), Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА), за участі третіх осіб: комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" (далі - КП по УЖГ "Житлорембудсервіс" ) та Київської міської ради (далі - КМР) про визнання протиправним та скасування рішенняя.
Під час розгляду справи позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив:
- визнати нечинним розпорядження Деснянської РДА від 29 грудня 2001 року № 433 «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва» в частині передачі квартири АДРЕСА_1 на баланс КП по УЖГ "Житлорембудсервіс" як основного засобу та майна із балансу ДКП "Житлоремфонд?;
- визнати нечинним пункт 5 розпорядження Деснянської РДА від 29 квітня 2004 року № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень» комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району щодо виключення із числа службових жилих приміщень однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та переоформлення договору найму на цю квартиру на гр. ОСОБА_1, одинокого;
- визнати нечинним розпорядження органу приватизації від 26 серпня 2004 року № 2473 про задоволення прохання ОСОБА_1 про передачу квартири, в якій він мешкає і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з оформленням свідоцтва про право власності на житло.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що приймаючи спірні акти відповідачі діяли всупереч положень законодавства України, з перевищенням наданих їм законами повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача як власника спірної житлової площі.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17 листопада 2015 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року скасував, провадження у справі закрив з підстав зазначених у пункті першому частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх до Вищого адміністративного суду України.
У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, та постановити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд апеляційної інстанції із такими висновками суду першої не погодився, скасував його рішення та закрив провадження у справі.
На думку колегії суддів, такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт сьомий частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів трудящих м. Києва від 30 жовтня 1968 року № 2706 було затверджено створення ЖБК "Чайка" при тролейбусному депо № 1.
Рішенням виконкому КМР депутатів трудящих від 31 травня 1971 року № 866 «Про введення в експлуатацію жилих та інших будинків громадського призначення в м. Києві» для ЖБК "Чайка" введено в експлуатацію та дозволено заселення жилого будинку АДРЕСА_2, кількість квартир 216.
На підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 30 жовтня 1972 «Про закріплення службової житлової площі в ЖБК "Чайка" за квартирою АДРЕСА_1» закріплено статус службово-двірницької.
Згідно з Витягом із протоколу № 13 зборів уповноважених ЖБК "Чайка" від 15 жовтня 1972 року було вирішено квартиру НОМЕР_1 тимчасово виділити для користування двірнику та викупити за рахунок фонду будинку та розділити за мешканцями включивши до розрахункових книжок. Також зазначено, що квартира 328 є власністю кооперативу.
Рішенням виконкому Московської районної Ради депутатів трудящих м. Києва від 30 жовтня 1972 року № 2182 «Про закріплення службової житлоплощі в ЖБК "Чайка" квартира АДРЕСА_1 була закріплена як службово-двірницька для тимчасового користування.
Виконкомом Ватутінської районної Ради народних депутатів 31 січня 1992 року було видано гр. ОСОБА_1 ордер № 1679 на право зайняття службового жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 (на час роботи двірником), на підставі рішення виконкому Ватутінської районної Ради народних депутатів від 10 січня 1992 року № 28.
Розпорядженням Деснянської РДА від 29.12.2001 року № 433 «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва», крім іншого, за КП по УЖГ "Житлорембудсервіс" закріплено на праві повного господарського відання майно, у тому числі, квартиру АДРЕСА_1.
Розпорядженням Деснянської РДА від 29 квітня 2004 року № 408 «Про виключення із числа службових жилих приміщень», крім іншого, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 було виключено із числа службових жилих приміщень КП по УЖГ "Житлорембудсервіс" та вирішено переоформити договір найму на цю квартиру на гр. ОСОБА_1, одинокого.
Розпорядженням органу приватизації № 2473 від 26 серпня 2004 року, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1, яка використовується ним та членами його сім'ї на умовах найму, було вирішено прохання наймача ОСОБА_1 про передачу відповідної квартири задовольнити та передати вказану квартиру в приватну (спільну сумісну або часткову) власність, з оформленням, відповідно, свідоцтва про право власності на житло.
Відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації 26 серпня 2004 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на житло - спірну квартиру.
Згідно листа управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 січня 2015 року № 32-52/1 зазначене свідоцтво про право власності на спірну квартиру не пройшло реєстрацію в БТІ м. Києва та зберігається в архіві відділу приватизації державного житлового фонду та створення ОСББ Управління ЖКГ.
Згідно інформаційної довідки від 14 серпня 2015 року зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про на спадщину), з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 помер 30 серпня 2012 року, інші відомості з зазначених реєстрів відсутні, у тому числі, щодо спірної квартири.
Посилаючись на ту обставину, що ЖБК "Чайка" є власником квартири АДРЕСА_1, а спірні розпорядження порушують його права власника нерухомого майна, оскільки квартира не передавалась до комунальної власності, позивач звернувся з даним позовом до суду.
З наведеного вбачається, що ЖБК "Чайка" було подано позов з метою захисту свого права власності на квартиру АДРЕСА_1, яке, виходячи з позиції позивача, порушене Деснянською районною в м. Києві державною адміністраціє внаслідок прийняття останньою рішень про передачу цієї квартири на баланс комунального підприємства, виключення цієї квартири із числа службових жилих приміщень та про передачу квартири фізичній особі в порядку приватизації.
Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Деснянською районною державною адміністрацією рішень щодо розпорядження комунальним майном.
Таким чином, має місце спір між позивачем та відповідачем як суб'єктами господарювання.
Правовий статус місцевої державної адміністрації визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації», статтею 1 якого встановлено, що Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 4 частини першої статті 13 цього Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.
Згідно з п. 1 статті 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, сприяє створенню на цих об'єктах систем управління якістю, систем екологічного управління, інших систем управління відповідно до національних або міжнародних стандартів, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад; здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад.
Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції не було враховано те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник державного майна здійснює управління об'єктами нерухомого майна, які знаходяться у комунальній власності, у порядку, встановленому законом, а також те, що відповідно до пункту 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, підвідомчі господарським судам.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність об'єктів нерухомого майна (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
Враховуючи наведене Київський апеляційний адміністративний суд України правомірно скасував постанову суду першої інстанції і закрив провадження у справі.
Ознайомившись із матеріалами справи колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції належним чином досліджено обставини справи, їм дана правильна правова оцінка. Позиція суду обґрунтована доводами судового рішення, не спростовується аргументами касаційної скарги, та відповідає усталеній практиці Верховного суду України (справа № 21-847а15).
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230-231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Чайка" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець