"14" грудня 2016 р. м. Київ К/800/52511/15
К/800/53506/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні
касаційні скаргиПриватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» Торгово-промислової палати України
на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року
та постановуДонецького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року
у справі805/2077/15
за позовомПриватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ»
доТоргово-промислової палати України
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство «МАКО ХОЛДІНГ» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торгово-промислової палати України (далі по тексту - відповідач, ТПП України), в якому просило визнати протиправними дії щодо відмови ТПП України у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), викладених у листах №1186/05-5.4 від 13 березня 2015 року, №1872/05.0-5.4 від 29 квітня 2015 року, №1654/05.0-5.4 від 10 квітня 2015 року, №1869/05.0-5.4 від 29 квітня 2015 року, №1652/05.0-5.4 від 10 квітня 2015 року, №1873/05.0-5.4. від 29 квітня 2015 року та зобов'язати ТПП України видати сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у вигляді актів тероризму на території м. Донецька Донецької області для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу за податковими зобов'язаннями зі сплати податку на прибуток за 2014 рік, земельного податку за лютий 2015 року, зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною дію щодо відмови Торгово-промислової палати України, у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) викладених у листі №1186/05-5.4 від 13 березня 2015 року.
Зобов'язано Торгово-промислову палату України розглянути відповідно до повноважень заяву Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями від 05 березня 2015 року №05/03-15.
В інший частині позовних вимог відмовити.
За результатами перегляду зазначеного судового рішення 01 грудня 2015 року Донецьким апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасовано. В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» до Торгово-промислової палати України про визнання протиправними дій щодо відмови Торгово-промислової палати України у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зобов'язання видати сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відмовлено.
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, сторони звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року. Позивач також просить суд постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а відповідач - про закриття провадження у справі.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 березня 2015 року ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ» надано до Торгово-промислової палати України заяву за №05/03-15 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати податку на прибуток за 2014 рік.
Листом від 13 березня 2015 року за №1186/05-5.4 відповідач повідомив позивача, що у відповідності до пунктів 6.9, 6.14 Регламенту ТПП України підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не вбачається. Зокрема зазначено, що заявник звернувся із заявою від 05 березня 2015 року до терміну настання податкового зобов'язання - 10 березня 2015 року. Також, заявником не надані докази: копії фінансового звіту підприємства за 2014 року; розрахунок суми прибутку; з яких саме підстав не виконується сплата податку на прибуток; в разі припинення діяльності підприємства чи призупинення - копія наказу. Крім того, згідно наказу ДФС України від 07 листопада 2014 року №256 «Про переміщення та закінчення простою» та Додатку до цього Наказу, функціональні обов'язки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька покладені на Маріупольську ОДПІ за адресою м. Маріуполь, де заявник має справляти податки, а згідно довідки СБУ, місто Маріуполь станом на 12 березня 2015 року контролюється силами АТО, у зв'язку з чим не має перешкод для заявника виконувати обов'язок по сплаті податку на прибуток.
24 квітня 2015 року позивач листом за №24/04-15/4 звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати податку на прибуток за 2014 рік з урахуванням положень листа ТПП Україна від 13 березня 2015 року за №1186/05-5.4.
До заяви позивачем надано документи: копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг за встановленим тарифом; копію витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; оферта (пропозиція) акту наданих послуг за підписом керівника та з відбитком печатки суб'єкта господарювання у двох примірників за встановленою формою, розміщеною на інтернет-сторінці ТПП України; оригінал доручення на отримання сертифіката та примірник акту наданих послуг представником заявника; копію балансу (звіт про фінансовий стан) за 2014 рік (форма №1) з квитанцією №2 про прийняття звіту; копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014 рік (форма №2) з копією квитанції №2 про прийняття звіту; копію податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з додатками та копією квитанції №2 про прийняття декларації.
Листом №1872/05.0-5.4 від 29 квітня 2015 року вказане звернення позивача про надання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТТП України залишено без розгляду.
Причина залишення звернення без розгляду - ненадання заявником документів, які підтверджують дату взяття на податковий облік; відсутність доказів впливу актів тероризму на діяльність підприємства; відсутність доказів наявності податкового боргу; відсутність копії наказу керівника підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників, викликане обставинами невідворотної сили; відсутність копії наказу про простій у роботі органів доходів і зборів (органів державної фіскальної служби) Донецької або Луганської областей, у якому перебуває на обліку платник податків та обліковується податкове зобов'язання (грошове зобов'язання), що стало податковим боргом; відсутність документу, що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Державної казначейської служби в Донецькій та Луганській областях, що виникло у зв'язку з проведенням АТО.
30 березня 2015 року ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ» надано заяву за №30/03-15/2 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати земельного податку за лютий 2015 року.
Листом від 10 квітня 2015 року за №1654/05.0-5.4 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з неналежним оформленням документів, підстав для засвідчення форс-мажорних обставин не вбачається через ненадання документів, підтверджуючих неможливість ведення господарської діяльності і тому заява позивача залишена без розгляду.
24 квітня 2015 року позивачем до ТПП України надіслано лист за №24/04-15/6 з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати земельного податку за лютий 2015 року. До заяви були додані такі документи: копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг за встановленим тарифом; копія витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; оферта (пропозиція) акта наданих послуг за підписом керівника та з відбитком печатки суб'єкта господарювання у двох примірниках за встановленою формою, розміщеною на Інтернет-сторінці ТПП України; оригінал доручення на отримання сертифіката та примірника акту наданих послуг представником заявника; копія податкової декларації з плати за землю на 2015 рік з додатком та копією квитанції № 2 про прийняття декларації.
Листом від 29 квітня 2015 року за №1869/05.0-5.4 відповідач повідомив ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ» про залишення без розгляду звернення про надання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Причина залишення звернення без розгляду - ненадання заявником доказів наявності земельної ділянки та форми її власності; ненадання заявником документів, які підтверджують взяття на податковий облік за місцезнаходженням земельної ділянки; відсутності документів, які підтверджують дату перереєстрації заявника за новою юридичною адресою та взяття на податковий облік за новим місцезнаходженням.
30 березня 2015 року позивачем до відповідача надано заяву за №30/03-15/1 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року.
Листом від 10 квітня 2015 року за №1652/05.0-5.4 відповідач повідомив позивача про залишення заяви без розгляду у зв'язку з неналежним оформленням документів, а саме: ненаданням підтверджуючих документів неможливості ведення господарської діяльності.
24 квітня 2015 року за №24/04-15/5 ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ» надано заяву за №24/04-15/5 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року.
До заяви додано: копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату послуг за встановленим тарифом; копія витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; оферта (пропозиція) акта наданих послуг за підписом керівника та з відбитком печатки суб'єкта господарювання у двох примірниках за встановленою формою, розміщеною на Інтернет-сторінці ТПП України; оригінал доручення на отримання сертифіката та примірника акту наданих послуг представником заявника; копія балансу (звіт про фінансовий стан) за 2014 рік (форма №1) з копією квитанції №2 про прийняття звіту; копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014 рік (форма №2) з копією квитанції №2 про прийняття звіту; копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 р. з додатками та копією квитанції №2 про прийняття декларації.
Листом від 29 квітня 2015 року за №1873/05.0-5.4 відповідач повідомив позивача про залишення заяви без розгляду у зв'язку з неналежним оформленням документів, а саме: ненадання заявником документів, які підтверджують дату узяття на податковий облік; відсутністю доказів впливу актів тероризму на діяльність підприємства; відсутність доказів наявності податкового боргу; відсутністю копії наказу керівника підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників, викликане обставинами невідворотної сили; відсутністю копії наказу про простій у роботі органів доходів і зборів (органів державної фіскальної служби) Донецької або Луганської областей, у якому перебуває на обліку платник податків та обліковується податкове зобов'язання (грошове зобов'язання), що стало податковим боргом; відсутністю документу, що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Державної казначейської служби в Донецькій та Луганській областях, що виникло у зв'язку з проведенням АТО.
Постановляючи рішення по суті спору, Донецький окружний адміністративний суд виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач здійснював владні управлінські функції по відношенню до позивача у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на основі законодавства в сфері публічних відносин.
З таким твердженням погодився і суд апеляційної інстанції.
При цьому, судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем положень чинного законодавства під час вчинення дій щодо відмови позивачу у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), викладених у листах №1186/05-5.4 від 13 березня 2015 року, №1872/05.0-5.4 від 29 квітня 2015 року, №1654/05.0-5.4 від 10 квітня 2015 року, №1869/05.0-5.4 від 29 квітня 2015 року, №1652/05.0-5.4 від 10 квітня 2015 року, №1873/05.0-5.4. від 29 квітня 2015 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, що зумовило постановлення рішення про відмову в задоволенні позову.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №671/97-ВР) торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно частини 1 статті 3 названого Закону торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
Частиною 2 статті 4 Закону України №671/97-ВР передбачено, що втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово-промислових палат у діяльність державних органів та їх посадових осіб не допускається.
Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
У даній справі спірні правовідносини виникли між позивачем та Торгово-промисловою палатою України щодо відмови у видачі сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, що свідчить про наявність між ними господарських правовідносин.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по відношенню до позивача не здійснював владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, та не приймав рішень, можливість оскарження яких передбачена частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись пунктом 1 частиною 1 статті 157, статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 228, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» - задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Торгово-промислової палати України - задовольнити.
3. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі №805/2077/15 скасувати.
4. Провадження у справі №805/2077/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» до Торгово-промислової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді