19 грудня 2016 року м. Київ К/800/29076/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №815/8376/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 вказану касаційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (не надано документу про сплату судового збору), а також на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано), та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було запропоновано відповідачу надати докази, які б підтверджували дату подання податковим органом касаційної скарги, оскільки нечітка відмітка дати прийняття на доставку кур'єром відправлення на повідомленні про вручення позбавляє суддю-доповідача встановити пропущений строк касаційного оскарження судових рішень.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відповідачем направлено до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 04.11.2016 № 433 в сумі 5505,60грн., а також копію повідомлення про вручення.
Суддею-доповідачем з'ясовано, що касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв'язку «Weltex worldwide delivery» згідно з повідомленням про вручення № 00869230-ААWН. При цьому відмітка дати прийняття на доставку кур'єром вказаного відправлення є нечіткою.
В доказ підтвердження дати відправлення касаційної скарги відповідачем надано суду касаційної інстанції копію повідомлення про вручення з чіткою відміткою дати прийняття на доставку кур'єром відправлення - 11.10.2016. Утім, реквізити та зазначені дані у повідомленні про вручення, в якому надіслано касаційну скаргу до суду, та повідомленні, наданому на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016, не співпадають, зокрема: номери відправлення (№ 00869230-ААWН та № 00866871- ААWН), вага відправлення (0,2кг та 0,1кг), опис вкладення, особливі відмітки, прийняття в доставку кур'єром тощо.
Таким чином, надане на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 повідомлення про вручення не є тотожним тому, в якому касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції, а тому зазначена в ньому відмітка дати прийняття на доставку кур'єром - 11.10.2016 не може слугувати доказом подання касаційної скарги саме 11.10.2016.
Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів в підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, зокрема доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №815/8376/13-а фінансування з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.
На момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відповідачем виконано частково.
Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №815/8376/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.
2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна