Справа № 127/6450/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірним невиплату пенсії і зобов'язання її виплатити,
В березні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірним невиплату пенсії і зобов'язання її виплатити.
Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 03.10.2016 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м Вінниці та йому призначено пенсію по інвалідності, з квітня 2015 року пенсія не виплачується, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 9, 15,)
Підставою для призупинення виплати йому пенсії по інвалідності, мотивоване тим, що з 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-УІП “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, яким встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, зокрема, змінено ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Вважаючи зазначені дії незаконними позивач звернувся до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З урахування внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “;Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “;Про судоустрій і статус суддів”, пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Згідно з матеріалами справи, позивачу припинено виплату пенсії на підставі ч.5 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів України» ( в редакції закону «Про внесення змін до деяких законів".
Разом з тим, 01.01.2016 року набули чинності норми Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 року.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII .
При цьому, нормативно правові акти, які визнані такими, що не відповідають конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з урахуванням дати звернення позивача до суду його порушене право підлягає захисту саме з 29.09.2015 року по 31.12.2016 року та з 08.06.2016 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог за період з 01.01.2016 року по 07.06.2016 року.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню в частині.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірним невиплату пенсії і зобов'язання її виплатити скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити нарахування та виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності за період з 01.01.2016 року по 07.06.2016 року.
В цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відмовити.
В іншому постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5