Справа № 824/442/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 грудня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
апелянта: ОСОБА_2
представника апелянта: ОСОБА_3
позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувася до суду з позовом про визнання рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень №6118599 від 23.09.2014 р., видане державним реєстратором прав на нерухоме майно на 1/1 будинковолодіння №8 по вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра в м.Чернівці незаконним з моменту його прийняття та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на 1/1 будинковолодіння №8 по вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра в м.Чернівці за ОСОБА_2Д та внести відповідні записи про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апелянт та його представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 матеріалів справи 11.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача для отримання витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м.Чернівці, вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра, будинковолодіння №8.
ОСОБА_5 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №34726653 від 11.03.2015 р. апелянту належить 1/1 будинковолодіння №8 по вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра в м.Чернівці.
Підставою виникнення права власності є ухвала апеляційного суду Чернівецької області у справі №2-10/12 від 12.09.2012 р. (провадження №22ц-979/12).
Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №6118599 від 23.09.2013 р.
Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за №34726842 від 11.03.2015 р. співвласниками будинковолодіння за адресою м.Чернівці, вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра, №8 є: ОСОБА_4 - 1/4 частина; ОСОБА_6 - 1/4 частина; ОСОБА_2 - 1/2 частина (підставою виникнення права власності є рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 15.04.2009 р., справа №2-93/2009).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора Реєстраційної служби не було законних підстав приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №6118599 від 23.09.2013 р., яким за апелянтом зареєстровано право власності на будинковолодіння №8 по вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра в м.Чернівці в частині 1/1.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спірного питання, виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 34726653 від 11.03.2015 року, за апелянтом зареєстровано об'єкт нерухомого майна: приміщення в житловому будинку № 8 по вул. Афанасьєва-Чужбинського в м. Чернівці (виділене в натурі нерухоме майно), об'єкт житлової нерухомості згідно переліку, який наведений у згаданому ОСОБА_5 у розділі «опис об'єкта нерухомого майна».
Крім цього, реєстрація вказаних приміщень в житловому будинку (виділеного в натурі нерухомого майна), як окремого об'єкта нерухомого майна, якому присвоєно індивідуально визначений реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №163816873101 здійснена у вигляді виділених в натурі приміщень здійснена на підставі рішення Апеляційного суду Чернівецької області у від 25.07.2012 року та ухвали Апеляційного суду Чернівецької області у від 12.09.2012 року у їх взаємозв'язку.
Вказані обставини безпосередньо підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер: 34726653 від 11.03.2015 року, який додано позивачем, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 9802666 від 23.09.2013 року, отриманим апелянтом за результатами реєстрації його права власності (копія ОСОБА_5 додана із заявою до суду від 21.09.2016 в порядку ст. 9 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).
При цьому, згідно рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 25.07.2012 року та ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 12.09.2012 року, яким задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та виділено йому конкретні приміщення (згідно переліку) у житловому будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра, буд. № 8, що в загальному складає 54,2 % вказаного будинку.
Цим же рішенням, залишено в спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 конкретні приміщення (згідно переліку) у житловому будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Афанасьєва-Чужбинського Олександра, буд. № 8, що в загальному складає 45,8 % вказаного будинку.
Таким чином, за результатами вказаного рішення та ухвали Апеляційного суду Чернівецької області, яким проведено ОСОБА_2 виділ у натурі 1/2 ідеальної частки вказаного будинку - утворились 2 нових об'єкти нерухомого майна (ізольовані приміщення в житловому будинку (квартири)).
Крім того, за результатами проведеного виділу апелянту 1/2 ідеальної частки вказаного будинку, його право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно припинено згідно з вимогами ст. 364 ЦК України, а тому апелянт набув права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна (окремі ізольовані приміщення в будинку), і частка його особистого права власності (як одноосібного власника цих приміщень) складає 1/1 частку.
Аналогічно, за результатами проведеного виділу апелянту 1/2 ідеальної частки вказаного будинку, позивачу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у спільній частковій власності залишено окремі ізольовані приміщення в будинку і вони разом набули у спільну часткову власність окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна (окремі ізольовані приміщення (квартиру) в будинку згідно переліку в рішенні апеляційного суду від 25.07.2012 року та ухвалі від 12.09.2012 року) і їхня спільна частка у праві спільної часткової власності також складає 1/1 частку, яку вони вправі визначити за домовленістю або за рішенням суду.
Отже, враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_7, після виділу в натурі частки ОСОБА_2 перестали бути співвласниками будинку в цілому по 1/4 ідеальній частці кожен, а набули права спільної часткової власності на певні ізольовані приміщення в будинку (квартира).
Разом з тим, стаття 21 Закону У країни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції від 11.08.2013 чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон) передбачає державну реєстрацію прав у разі поділу або виділу частки з об'єкта нерухомого майна та об'єднання об'єктів нерухомого майна.
ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 21 Закону у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер.
Частиною 1 ст. 21 Закону визначено, що записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки із цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, що відкриті на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.
Водночас, абз. 1,3,4 п. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1156 від 21.11.2012 року) (в редакції чинній з 01.01.2013 року і на момент реєстрації права власності 23.09.2013 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.
Державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Державна реєстрація права власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Таким чином, приміщення як новостворений об'єкт нерухомого майна, які апелянту виділені за рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25.07.2012 року з урахуванням виправлень описок згідно ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 12.09.2012 року, як окремий об'єкт нерухомого майна підлягають державній реєстраці, що апелянтом і було зроблено відповідно до чинного законодавства, яке діяло на момент проведення Державної реєстрації його права власності на ці приміщення (23.09.2013 року), а не на будинковолодіння як зазначає позивач в позові та суд в оскарженій постанові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 грудня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9