20.12.2016 р.Справа № 820/4202/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016р. по справі № 820/4202/16
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом про неякісні послуги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", визначивши відповідачем ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 20.12.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов подано з порушенням ст. 106 КАС України.
Суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст.106 КАС України, а саме: в позовній заяві не визначено кількість відповідачів та позовних вимог до них, а також до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Також, аналізуючи вказану ухвалу суду першої інстанції, вбачається, що зазначені позовні вимоги позивача для суду є незрозумілими, та такими, що потребують уточнення.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Так, згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір». Розмір судового збору визначено зазначеним Законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви) з яких правовідносин виник і який предмет позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, судом першої інстанції не визначено розмір судового збору, що підлягав сплаті.
Окрім того, судом першої інстанції не звернуто увагу на посилання позивача в позовній заяві на тяжкий матеріальний стан, та не враховано, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Щодо посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на незрозумілість позовних вимог, колегія суддів зазначає на те, що виходячи зі змісту положень ст.ст. 106, 108 КАС України, це не є підставою для залишення позову без руху. Окрім того, якщо суд визнав за необхідне визначитися зі змістом позовних вимог, він міг би з'ясувати це питання під час підготовчого провадження. Згідно з приписами ст. 111 КАС України суддя в попередньому судовому засіданні уточнює позовні вимоги.
Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення та направлення її до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016р. по справі № 820/4202/16 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, силу ч. 2 ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2016 р.