10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір О.Г.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"12" грудня 2016 р. Справа № 562/2552/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,
представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Тетрамед" на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від "28" жовтня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Тетрамед" до Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання нечинним, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії ,-
27 жовтня 2016 року директор ТзОВ-фірми "Тетрамед" у порядку адміністративного судочинства звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом про визнання нечинним і скасування рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області №238 від 05.10.2016 року про відмову у включенні до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, та про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про проведення її експертної грошової оцінки.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2016 року у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України у зв'язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що Здолбунівська міська рада діяла як суб'єкт владних повноважень з огляду на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10/рп-2010, відповідно до якого положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем - Здолбунівською міською радою Рівненської області рішення про відмову позивачу у включенні до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, земельної ділянки площею 0,0277га по вул. Б.Хмельницького, 2 у м.Здолбунів Рівненської області, яка перебуває у користуванні ТзОВ-фірмою "Тетрамед" на підставі договору оренди від 28 грудня 2015 року та на якій розташоване нерухоме майно позивача, що належить йому на праві власності.
Позивач звернувся до суду з метою захистити своє право на придбання земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, яке, на його думку, порушене власником - територіальною громадою в особі Здолбунівської міською радою Рівненської області шляхом відмови у включенні спірної земельної ділянки у перелік таких, що підлягає продажу, на яке позивач має переважне право.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд", "встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
За змістом частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року (справа № 21-544а14), від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14) та від 9 грудня 2014 року (справа № 21-308а14).
Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір у справі, що розглядається, не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У спірних правовідносинах Здолбунівська міська рада діяла як власник земельної ділянки і є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не має публічно-правового характеру, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Тетрамед" залишити без задоволення, ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від "28" жовтня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Б.С. Моніч
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "17" грудня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Тетрамед" вул.Поштова, 2,м.Рівне,33028
3- відповідачу/відповідачам: Здолбунівська міська рада Рівненської області вул.В.Жука,1,м.Здолбунів,Рівненська область,35700
4-третій особі: - ,