про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 2а/2470/802/11
23 грудня 2016 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України до товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" про стягнення санкцій,
відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна фіскальна служба України оскаржила його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статтей 185-187 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 185-187 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у наступних розмірах.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 19 вересня 2013 року № 590-VII, який визначає правові засади судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.
П. 2 ч. 3 ст. 4 даного Закону визначає, що за подання до суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, оскаржуючи постанову суду від 17 листопада 2016 року, подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції лише 12 грудня 2016 року вх.№8169 (а.с.98).
Належних доказів на підтвердження факту поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги апелянтом разом з матеріалами апеляційної скарги суду не надано. Питання щодо поновлення строку оскарження рішення суду апелянтом в тексті апеляційної скарги не порушується.
За змістом частини 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає підстави пропуску строку апеляційного оскарження, вказані апелянтом в апеляційній скарзі, не підтвердженими належними доказами, що не надає можливості встановити їх поважність, а тому апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України необхідно залишити без руху.
На підставі зазначеного, керуючись ч. 1 ст. 108, ч.2 ст.186, ч.3, 4 ст.189 КАС України,
1. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України до товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" про стягнення санкцій залишити без руху.
2. Запропонувати апелянту протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя-доповідач ОСОБА_1