Справа № 676/1910/16-а
22 грудня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року та винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними,
В квітні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про:
зобов'язання відповідача видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 19.08.2016 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2016 року апеляційну скаргу позивача задовольнив, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2016 року скасував та прийняв нову постанову, про часткове задоволення позовних вимог.
04.11.2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року частині видачі довідки про розмір грошового забезпечення встановлення судового контролю та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, з аналізу наведеної статті вбачається, що роз'яснено може бути постанову або ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Згідно резолютивної частини постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року відповідача зобов'язано, зокрема:
виготовити на надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме розміру:
-посадового окладу
-окладу за спеціальним званням
-надбавки за вислугу років
-надбавки за виконання особливо важливих завдань
-надбавки за службу в умовах режимних обмежень
-надбавки за оперативно-розшукову діяльність
-надбавки за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю
-премій
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зявник зокрема просить роз'яснити рішення суду шляхом зобов'язання відповідача видати довідку, однак із зазначенням судом конкретних розмірів та відсотків всіх перелічених складових частин його грошового забезпечення.
Однак, колегія суддів ще раз наголошує, що роз'яснення за своєю суттю не може змінювати рішення суду, воно повинно лише усунути певні неясності, які можуть ускладнити його виконання, при цьому предметом розгляду даної справи є зобов'язання ГУНП видати позивачу довідку, а тому в межах розгляду цієї справи суд не може надавати оцінку правомірності визначення розміру складових частин грошового забезпечення позивача та тим більш самостійно встановлювати їх розмір.
У випадку, якщо позивач вважає, що відповідні розміри складових його грошового забезпечення були визначені (обраховані ) не вірно або з порушенням вимог закону він має право звернутися до суду з окремим адміністративним позовом про оскарження розміру таких складових, оскільки в рамках розгляду даної справи суд не вправі надавати оцінку правомірності їх формування та тим більш шляхом роз'яснення рішення суду.
Задоволення заяви відповідача про роз'яснення судового рішення вказаним шляхом, тягне зміну змісту резолютивної частини постанови суду, що не допускається положеннями ст. 170 КАС України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року по даній справі не вимагає роз'яснення, оскільки не містить недоліків, нечіткостей та положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння чи способу виконання рішення.
З врахуванням зазначеного колегія суддів прийшла до висновку що у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Крім цього, позивач ставить перед судом питання про винесення додаткового судового рішення у зв'язку із не вирішенням під час винесення вказаної постанови, якою заявник просить суд вирішити питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Статтею 267 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно вказаній статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення судового контролю та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у встановлений строк є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку встановлення такого контролю в разі наявності про це клопотання сторони.
Зважаючи на те, що такий судовий контроль має винятковий характер, повинні насамперед існувати причини, які б свідчили про необхідність встановлення такого контролю.
При цьому вказаній нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Із врахування зазначеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Що стосується розподілу судових витрат то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 94 КАС України встановлено порядок та особливості розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому ч. 3 цієї ж статті встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до суду із двома позовними вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір у розмірі 1212,65 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 138 від 14.09.2016 року (а.с.168).
Відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду 20.10.2016 року позовні вимоги позивача задоволено частково (задоволено одну позовну вимогу). а у задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.
Таким чином, враховуючи положення ч.3 статті 94 КАС України та матеріалів справи поверненню позивачу підлягає половина сплаченого ним судового збору - 606,32 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 170, 206, 212, 254, 267 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року та встановлення судового контролю за його виконанням відмовити.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 606,32 грн.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4