Справа № 802/1361/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
20 грудня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрація України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Вінницького міського суду Вінницької області про визнання дій протиправними, зарахування стажу державної служби, проведення перерахунку та зобов'язання виплатити за вислугу років,
у вересні 2016 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Державної судової адміністрації України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зарахування стажу державної служби, проведення перерахунку та зобов'язання виплатити надбавку за вислугу років.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні позивач та представник відповідача-2 доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Відповідач-1, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача-1 в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_2 серії АА №893835 від 02.06.2009, позивач 25.05.2009 наказом № 13-к призначена на посаду судового розпорядника Староміського районного суду м. Вінниці з присвоєнням 13-го рангу державного службовця.
18.01.2010 наказом № 07-к ОСОБА_2 звільнена з посади судового розпорядника за угодою сторін.
08.02.2010 наказом № 15-к позивач призначена на посаду діловода.
15.10.2012 наказом № 157-к звільнена з посади діловода в порядку переведення до Вінницького міського суду Вінницької області.
16.10.2012 наказом № 82-к №82-к ОСОБА_2 призначена на посаду діловода Вінницького міського суду Вінницької області.
26.06.2015 наказом № 288-к позивач переведена на тимчасову посаду секретаря суду на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, присвоєно 12 ранг державного службовця в межах категорії посад.
02.07.2015 наказом № 313-к ОСОБА_2 переведена на постійну посаду секретаря суду та 01.05.2016 їй встановлено 9 ранг державного службовця в межах категорії "В".
29.07.2016 Вінницький міський суд Вінницької області видав наказ № 386-к з Додатком №2 до нього. Відповідно до вказаного Додатку № 2, станом на 01.08.2016 стаж державної служби у позивача становить 4 роки 5 місяців 8 днів, а надбавка за вислугу років - 12%.
30.08.2016 ТУ ДСА України у Вінницькій області повернуло без виконання Додаток №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2016 №386-к з посиланням на те, що даний обрахунок стажу державної служби не відповідає вимогам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1995 №397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів від 10.11.1994 №758", листа-роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 24.06.2016 №3614/11-16 та листа-роз'яснення Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій області, Житомирській та Хмельницькій областях від 13.07.2016 №231/03-04-16.
ОСОБА_2 не погоджується з такими твердженнями відповідача, вважає що ТУ ДСА у Вінницькій області безпідставно не зараховано до її стажу державної служби період перебування на посаді службовця суду, а саме час роботи на посаді діловода Староміського районного суду м. Вінниці та Вінницького міського суду в період з 16.10.2012 по 26.06.2015.
В зв'язку з чим, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність правових підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_2 з 16.10.2012 по 26.06.2015 на посаді діловода Староміського районного суду м. Вінниці та Вінницького міського суду Вінницької області до стажу державної служби свідчить і про відсутність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати з 01.08.2016 та виплатити позивачці надбавку за вислугу років з урахуванням зазначеного стажу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вбачає порушення судом першої інстанції норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги.
Так, статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну службу” громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають присягу.
Як вбачається з копії трудової книжки позивачки, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 прийняла присягу державного службовця 25.09.2009 у зв'язку з призначенням на посаду судового розпорядника ( а.с. 8 ).
18.01.2010 стаж державної служби позивачки перервано, що зумовлено її звільненням з займаної посади.
В подальшому в період з 08.02.2010 по 26.06.2015 позивачка обіймала посаду службовця ( діловода ) у Староміському районному суді м. Вінниці та в Вінницькому міському суді Вінницької області, і лише з 26.06.2015 переведена на посаду секретаря суду, яка віднесена до переліку посад що обіймають державні службовці.
Так, стаж державної служби обчислюється відповідно до ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року ( далі - Закон №889 ), а механізм обчислення стажу передбачено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 ( далі - Порядок №229).
Пунктом 6 Порядку №229 визначено, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом України №889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, з подальшими змінами та доповненнями ( далі - Порядок №283 ).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року №758 пункт 3 Порядку №283 доповнено новим абзацом, згідно з яким до стажу державної служби включається стаж роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), окрім іншого:
- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;
- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1995 року № 397 “Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року № 758” для службовців, які після прийняття цієї постанови, тобто після 08 червня 1995 року, при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, визначені у статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП “Про державну службу”, стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 надбавка за вислугу років виплачувалася у розмірах, установлених частиною п'ятою статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП “Про державну службу”, відповідно до якої надбавка за вислугу років виплачувалася державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Аналізуючи наведені норми суд першої інстанції дійшов висновку, що періоди роботи на посадах службовців не можуть бути зараховані до стажу державної служби, зокрема для встановлення надбавки за вислугу років, якщо просування по службі відбулося після 08.06.1995 р., оскільки в такому випадку стаж службовця не включається до стажу державної служби і, відповідно, не впливає на розмір надбавки за вислугу років на державній службі».
Колегія суддів вважає таку позицію суду першої інстанції помилковою та необґрунтованою з огляду на таке.
Як уже зазначалось, пункт 3 Порядку №283 передбачає включення до стажу державної служби стажу роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 вказаного Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Отже, з урахуванням пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, на підставі пункту 3 Порядку, колегія суддів дійшла висновку, що період роботи на посадах службовців у випадку просування по службі та заняття посади державної служби до набрання чинності Закону №889-VIII повинен зараховуватись до стажу роботи на посаді державної служби. При цьому, надбавка за вислугу років для даної категорії осіб повинна встановлюватись не з моменту безпосереднього переходу з посади службовця на посаду державного службовця, а саме з моменту, коли особа обійняла посаду службовця.
Крім того, судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, а саме постанову від 06.02.2012 р., у якій суд зазначив, що дія постанов Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) не може поширюватись на правовідносини, що існували або виникли до набрання ними чинності. Крім того, на думку суду, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. На думку суду, принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно- правових актів має загальний характер і є загальним принципом права.
В силу частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, враховуючи наведені норми та правову позицію Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку про помилкове застосування норм права судом першої інстанції.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначає, що ТУ ДСА у Вінницькій області не здійснює розрахунок стажу працівників Вінницького міського суду Вінницької області.
З огляду на те, що такі повноваження покладені на Вінницький міський суд Вінницької області, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року залучено Вінницький міський суд Вінницької області в якості другого відповідача.
Отже, проаналізувавши наведені норми права та враховуючи об'єктивні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що Вінницький міський суд Вінницької області неправомірно не зарахував ОСОБА_2 стаж державної служби на посаді діловода за період 16.10.2012-26.06.2015. В свою чергу Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області неправомірно повернуло без виконання Додаток №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2016 №386-к.
Відповідно до ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрація України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Вінницького міського суду Вінницької області про визнання дій протиправними, зарахування стажу державної служби, проведення перерахунку та зобов'язання виплатити за вислугу років скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області щодо ненарахування стажу державної служби та не проведення його перерахунку ОСОБА_2.
Зобов'язати Вінницький міський суд Вінницької області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_2 час роботи на посаді за період 16.10.2012 - 26.06.2015.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області перерахувати з 01.08.2016 та виплатити ОСОБА_2 недоплачену надбавку за вислугу років.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 грудня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5