21 грудня 2016 р.Справа № 818/1036/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О. за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 818/1036/16
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №41075/12-03 від 06.09.2016; зобов'язати відповідача здійснити розрахунок суми податку до об'єкту оподаткування за відсотковими ставками податку для житлових будинків садибного типу, які затверджені рішенням СМР №3931-МР від 13.01.2015.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №41075/12-03 від 06.09.2016 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 844,30 грн.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний будинок зареєстровано як житловий будинок, а не як житловий будинок садибного типу. Окрім того, згідно Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Однак, суд не врахував, що житловий будинок позивача має значно більшу площу та більше двох поверхів.
Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 в період з 01.11.2011 року по 27.06.2015 року була власником 1/4 частки садибного (індивідуального) житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Заливна, буд. 27/1, м. Суми.
З 27.06.2015 року по теперішній час позивач є власником 1/6 частки цього будинку, що підтверджується договором поділу майна подружжя від 01.11.2011 року та договором купівлі-продажу від 27.06.2015 року.
06.09.2016 року Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області прийняла податкове повідомлення-рішення №41075/12-03, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості , за 2015 рік в розмірі 2214,96 грн.
Відповідач, обраховуючи ставку податку на нерухоме майно за 2015 рік у розмірі 1,5% на відповідну частку зазначеного будинку, керувався тим, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та правовстановлюючих документів (документів на право власності) слово “садибного типу” в інформації про об'єкт нерухомого майна відсутнє.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №41075/12-03 від 06.09.2016 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 844,30 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки зазначений будинок відноситься до житлового будинку садибного типу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.2. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності
Згідно з п. 5.1. ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п. 2.1.1.1. Положення про встановлення податку на нерухоме майно, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 3931 від 13.01.2015 року, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок позивача розташований на окремій земельної ділянці, яка була надана Сумською міською радою згідно цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд, що підтверджується наявним державним актом серія ЯЛ №420366 на право власності на земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 27/1.
Окрім того, належність будинку до категорії житлового будинку садибного типу підтверджується Технічним паспортом, виготовленим КП «Сумським міським бюро технічної інвентаризації» на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 27/1, вул. Заливна, м. Суми.
Отже, житловий будинок за адресою: вул. Заливна, 6уд. 27/1, м. Суми відноситься до об'єктів житлової нерухомості, а саме: до житлового будинку садибного типу, який складається з житлових приміщень та допоміжних приміщень.
Рішенням Сумської міської ради № 3931-МР від 13.01.2015 в додатку № 2 встановлено ставки податку ( у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості в м. Суми з 01.01.2015 року, а саме: для житлових будинків садибного типу, який складається з: житлових приміщень - 1,2 %, допоміжних (нежитлових) приміщень - 0,02%; для житлових будинків квартирного типу різної поверховості - 1,5%; інші об'єкти житлової нерухомості, віднесені до житлового фонду - 0,2%.
Таким чином, нарахування податку за належну ОСОБА_3 частку в індивідуальному (садибному) житловому будинку за адресою: вул. Заливна, 6уд. 27/1, м. Суми повинно бути здійснено по ставці 1,2% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 для житлової площі та 0,02% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 для нежитлових (підсобних) приміщень.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача №41075/12-03 від 06.09.2016 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 844,30 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання апелянта, що вказаний будинок зареєстровано як житловий будинок, а не як житловий будинок садибного типу і, що цей будинок має більшу площу та більше двох поверхів ніж визначено Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки значеними вище об'єктивними документальними доказами підтверджено, що вказаний житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, тобто відноситься до житлового будинку садибного типу. Окрім того, цей будинок побудований у 2009 році та відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а зазначений апелянтом Порядок був затверджений відповідним наказом у 2011 році, тобто після завершення будівництва вказаного будинку.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 818/1036/16 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 23.12.2016 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
.