21 грудня 2016 р. Справа № 820/2053/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. по справі № 820/2053/16
за позовом Нгуєн Тхі Хієм
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Нгуєн Тхі Хієм звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 25.11.2015 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання в Україні громадянці ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм ІНФОРМАЦІЯ_1, серії КВ номер 8227/49631, виданої 22.03.2004 відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київському районі, у зв'язку з досягненням 45-річчя;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити дії по обміну громадянці ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, буд, 24, посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45-річного віку та проставити в паспортному документі (національному паспорті) громадянці ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, відмітку про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою;
- встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області постанови Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі за позовом Нгуєн Тхі Хієм;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі за позовом Нгуєн Тхі Хієм.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року частково задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 25.11.2015 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання в Україні громадянці ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії КВ номер 8227/49631, виданої 22.03.2004 відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області, у зв'язку з досягненням 45-річчя.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву Нгуєн Тхі Хієм, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 19.11.2015 про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Встановлено судовий контроль за виконанням Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області постанови Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі за позовом Нгуєн Тхі Хієм.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі за позовом Нгуєн Тхі Хієм.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення не врахував, що позивачем в порушення вимог пункту 15 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251, до заяви про обмін посвідки не подано паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається).
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги та наполягала на залишенні її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (гуртожиток), що підтверджується копією паспорту (переклад на українську мову) та тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії КВ № 8227/49631.
22 березня 2004 року відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області на підставі Закону України "Про імміграцію" видано гр. ОСОБА_3 Нгуєн Тхі Хієм тимчасову посвідку на постійне проживання серії КВ № 8227/49631 з терміном дії "безстроково".
19 листопада 2015 року позивач засобами поштового зв'язку направила до ГУ ДМС України в Харківській області заяву, в якій просила здійснити обмін посвідки на постійне проживання в України у зв'язку з досягненням 45-річного віку. До заяви для обміну посвідки були додані документи, але паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства позивачем не надавався, а була надана його копія.
Рішенням відповідача від 25.11.2015 року позивачу відмовлено у оформленні посвідки на постійне (тимчасове) проживання на підставі підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року №252.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, посилався на те, що чинним законодавством України не передбачено такої підстави для відмови в обміні бланку посвідки як подання заяви не особисто, а засобами поштового зв'язку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, як підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання, визначений Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 (далі- Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується і, що посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45 - річного віку.
Згідно положень п.15 вказаного Порядку, для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5х4,5 сантиметра (на матовому папері).
Пунктом 16 Порядку передбачено, що для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку.
Отже, для обміну посвідки на постійне проживання, окрім інших документів, обов'язково подається паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, який після пред'явлення повертається, та його копія.
Таким чином, з вказаних норм Порядку слідує, що органу ДМС пред'являється паспортний документ іноземця, який після пред'явлення повертається заявнику.
Окрім того, згідно п. 4.5 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС від 15.07.2013 р. № 681, працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.
Таким чином, одним із обов'язкових документів, які подаються для обміну посвідки є паспорт іноземця, який пред'являється для того, щоб працівник ДМС мав можливість звірити відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, після чого паспорт повертається іноземцеві, а в матеріалах залишається його копія.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач 19.11.2015 року засобами поштового зв'язку направила до ГУ ДМС України в Харківській області заяву про обмін посвідки на постійне проживання в України у зв'язку з досягненням 45-річного віку, додавши до заяви документи, але паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства позивачем не пред'являвся, а була надана його копія.
Пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.
Рішенням відповідача від 25.11.2015 року позивачу відмовлено у оформленні посвідки на постійне (тимчасове) проживання на підставі підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №252.
В листах від: 11.02.2016 року, 26.02.2016 року, 11.04.2016 року відповідач роз'яснив представнику позивача, що для обміну посвідки на постійне проживання разом із заявою необхідно подати паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, який після пред'явлення повертається заявнику.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача від 25.11.2015 року відповідає вимогам Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 та вимогам Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС від 15.07.2013 р. № 681, оскільки позивач до заяви про обмін посвідки не надала паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства.
Однак, суд першої інстанції, посилаючись на вищевказані норми законодавства, звертаючи увагу на перелік документів, які необхідно подати для обміну посвідки, не врахував, що обов'язково подається паспорт іноземця, який після його пред'явлення повертається заявнику, а такий паспорт позивач не подавала відповідачу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. по справі № 820/2053/16 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. по справі № 820/2053/16 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити Нгуєн Тхі Хієм у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 23.12.2016 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6