21 грудня 2016 року Справа № 876/9498/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Кіри Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У серпні 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправною постанови від 22.06.2016 року про порушення митних правил № 2221/20917/16 про визнання позивача винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України; закриття адміністративного провадження по притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 14 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що щодо позивача були вчинені шахрайські дії, вона не ввозила транспортний засіб на територію України та не керувала ним, про що було подано заяву до Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області. Вказане є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просить постанову Галицького районного суду м.Львова залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги митного режиму - транзит, не надав суду доказів непереборної сили, які перешкодили вивезенню транспортного засобу з митної території України чи поміщення в інший митний режим. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: - перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; - не використовуватись з жодною іншою метою, крім транзиту.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб (ст. 95 МК України).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоч транспортний засіб, ввезений позивачем не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін "товар" вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.
У відповідності до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України виявлено, що 27 серпня 2015 року близько 00 год. 54 хв. через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС каналом, позначеним символом зеленого кольору «зелений коридор», позивачка - громадянка України ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL KADETT», VIN WOL000034M5219917, реєстраційний номер SBI23AX в митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 08 червня 2016 року не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений (а.с. 28).
У зв'язку з вищевикладеним, 08.06.2016 року головним державним інспектором ВМО №1 м/п «Грушів» Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 на позивача складено протокол про порушення митних правил № 2221/20917/16, а постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 від 22.06.2016 року позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. (а.с. 4, 29-31).
Вказана постанова оскаржувалась до ДФС України, проте постановою від 20.07.2016 року скарга залишена без задоволення (а.с. 9-10).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача слідує, що вона не є власником чи співвласником транспортного засобу марки «OPEL KADETT», він був ввезений на територію України з необережності та людського співчуття (а.с. 30 зворот).
Проте, згідно п. 9 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затв. Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Пунктом 2.3.2.17 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів у міжнародному автомобільному пункті пропуску через державний кордон України «Краковець», затв. наказом Мостиського прикордонного загону від 12 серпня 2011 року № 915 передбачено, що митний контроль здійснюється посадовою особою митного органу шляхом візуального огляду транспортного засобу, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів, документів, що підтверджують постійне місце проживання особи, а також внесення до відповідного електронного журналу таких відомостей: марка, модель; П.І.Б та місце проживання водія; реєстраційний номер транспортного засобу (у разі наявності відповідних технічних засобів контролю заноситься автоматично за результатами сканування або коригування); VIN - код транспортного засобу.
У бази даних митниці не вноситься інформація про пасажирів транспортних засобів.
Судом встановлено, що посадовою особою митниці було внесено інформацію у базу даних про позивача, а саме: П.І.Б - ОСОБА_3; адреса - Л/О Мостиський район, м. Судова Вишня, Поштовий провулок, 2 (а.с. 28).
Апеляційний суд відхиляє заперечення позивача про безпідставність притягнення її до відповідальності у зв'язку з вчинення щодо неї шахрайських дій, оскільки реєстрація заяви в єдиному реєстрі досудових розслідувань не доводить відсутність правопорушення з боку позивачки, а факт ввезення позивачкою транспортного засобу доведений в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 14 листопада 2016 року у справі № 461/5074/16-а - без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
ОСОБА_6
Повний текст ухвали виготовлено 22 грудня 2016 року.