Справа: № 826/3304/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
21 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року у адміністративній справі № 826/3304/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа - Заступник голови Національної поліції України - начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенійович, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,-
29.02.2016р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - заступника голови Національної поліції України - начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрія Євгенійовича про скасування наказу від 29.01.2016р. №71 о/с в частині звільнення її лейтенанта поліції, поновлення на посаді старшого слідчого Голосіївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.01.2016р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що атестування її як поліцейського проведено відповідачем без законних на то підстав, оскільки, на службу до поліції вона була прийнята на умовах, визначених п.9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію», внаслідок чого, наказ про її звільнення є протиправним. Крім того, наказ про її звільнення був прийнятий в період перебування її на лікарняному.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2016 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом від 09.12.2015 року в частині, що стосується позивача про невідповідність займаній посаді та звільнення із служби в поліції через службову невідповідність та рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України, оформленого протоколом від 12.01.2016 року, яким відхилена скарга позивача; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 29.01.2016 року №71 о/с "Щодо особового складу", в частині звільнення позивача (М-175237), зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 29.01.2016 р.; стягнуто з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 31320грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.57 Закону України «Про національну поліцію» є протиправним, і як наслідок, рішення відповідача щодо звільнення позивача зі служби підлягають скасуванню.
Відповідач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачі діяли в межах та у спосіб визначений законом, оскаржувані рішення та наказ, прийняті з дотриманням норм Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції та інших законів України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 31.05.2013р. по 06.11.2015р. проходила службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 23-29).
Наказом начальника ГУ МВС України в м.Києві від 06.11.2015р. № 1038 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено згідно з п. 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом, внутрішніх справ з 06.11.2015р. в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку в інші міністерства, відомства (організації) (а.с.74).
07.11.2015р. наказом начальника ГУ Національної поліції України у м.Києві № 31 о/с позивач була прийнята на службу до Національної поліції України старшим слідчим Голосіївського управління поліції, присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції (а.с.75).
Наказом ГУ Національної поліції у м. Києві № 7 від 01.12.2015р. затверджено склад атестаційних комісій та прийнято рішення про проведення атестування поліцейських ГУ Національної поліції у м.Києві.
09.12.2015р. за результатами атестації ОСОБА_2 атестаційною комісією ГУНП в м.Києві №3 був складений висновок про невідповідність займаній посаді та подальшому звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.13) та протокол ОП № б/н від 09.12.2015р. про визнання позивача такою, що не відповідає займаній посаді, у зв'язку з чим підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 52).
25.12.2015р. позивач була ознайомлена з результатами атестування, внаслідок чого, звернулася до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону Національної поліції України зі скаргою на рішення атестаційної комісії № 3 від 09.12.2015 р., яка після розгляду була відхилена, з чим позивача ознайомилась лише 12.01.2016р.
Наказом Головного управління Національної поліції в м.Києві № 71 о/с від 29.01.2016 позивач була звільнена зі служби в поліції за п. 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про національну поліцію» з 29.01.2016р.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015 №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Відповідно до ст. 1 Закону №580 національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
06.08.2015р. Закон №580 було опубліковано в Голосі України №141-142.
Пунктом 9 вказаного розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Отже, вказаний пункт не передбачає процедури переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності їх посаді, ні під час прийняття їх на службу в поліцію, ні в подальшому після прийняття на службу.
Підстави проведення атестування поліцейських визначено ч.2 ст.57 Закону № 580, а саме у разі: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Вказаний перелік є вичерпним.
Відповідно до ч.1 вказаної статті атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч.3 вказаної статті Закону).
Частиною 4 зазначеної статті рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (с.5 ст.57 Закону № 580).
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015р. № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (надалі Інструкція № 1465).
Відповідно до п.1 Розділу І. «Загальні положення» ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно п.3 цього ж розділу Інструкції атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
4) Рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами.
5) Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
З матеріалів справи вбачається, що позивач Наказом начальника ГУ МВС України в м.Києві від 06.11.2015р. № 1038 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено згідно з п. 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом, внутрішніх справ з 06.11.2015р. в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку в інші міністерства, відомства (організації) (а.с.74).
В матеріалах справи відсутні докази того, що атестування позивача було проведено з підстав визначених ч.2 ст.57 Закону № 580.
Крім того, атестаційний лист від 08.12.2015р. не містить негативної інформації стосовно позивача, навпаки позивач характеризує лише позитивно і висновок прямого керівника, що позивач відповідає займаній посаді (а.с.13).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.57 Закону № 580 суперечить вимогам цього закону, внаслідок чого атестація позивача проведена безпідставно та протиправно.
Крім того, виходячи зі змісту та мети атестування, атестаційна комісія під час співбесіди повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського відповідно до обов'язків, що на нього покладені (покладаються), його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.
Проте, атестаційна комісія прийняла рішення, що хоча в протоколі не міститься інформація щодо результатів самої співбесіди та недоліків, виявлених в поданих на атестацію документах, а також використаної інформації з відкритих джерел.
З матеріалів справи вбачається, що з документів, які були подані на розгляд атестаційної комісії ГУ НП у місті Києві №3 не було відомостей, які б свідчили про неналежне виконання позивачем свої службових обов'язків в органах національної поліції (а до цього - в органах внутрішніх справ), вказували на її службову невідповідність, підстав для застосування обмежень, передбачених Законом України «Про очищення влади» та необхідність звільнення з органів національної поліції.
Інструкцією у п.10 Розділу ІV визначена мінімальна кількість балів, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
З матеріалів справи вбачається, що, ні атестаційною ні апеляційною атестаційною комісією Північного регіону Національної поліції, не були враховані вищевказані нормативні вимоги, а та обставина, що позивач набрав за професійним тестом 39 балів із 60 максимально можливих, та за тестом на загальні навички - 34 балів із 60 максимально можливих, всього 73 балів, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції, залишилася поза увагою комісій.
Таким чином, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що висновок комісії щодо незнання позивачем нормативних актів і невідповідність її займаній посаді не підтверджені належними та допустимими доказами.
Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
З матеріалів справи вбачається, що наказ про звільнення позивача із займаною посади був прийнятий у той день коли позивач знаходилась на лікарняному, а саме у період з 19.01.2016р. по 01.02.2016р., що підтверджується відповідною довідкою №073856 (а.с.20).
Апелянтом вказане не спростовано.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення атестаційної комісії від 09.12.2015 року та рішення апеляційної атестаційної комісії північного регіону Національної поліції України від 12.01.2016 року, яким відхилена скарга позивача; наказ про звільнення позивача зі служби в поліції підлягають визнанню як протиправні, отже, підлягають скасуванню.
Щодо решти висновків суду першої інстанції з приводу обґрунтованості інших позовних вимог, колегія суддів зазначає, що вони також є правильними, оскільки є похідними від основних позовних вимог, які судом першої інстанції визнано обґрунтованими і таким що підлягають задоволенню.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховано судом першої інстанції вірно. Доводів з цього приводу апелянт не наводив.
Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, колегія суддів зазначає, що всі наведені доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.
Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2016 року.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року у адміністративній справі № 826/3304/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа - Заступник голови Національної поліції України - начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенійович, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.