Справа: № 815/1961/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гусева О.Г. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
22 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кузьмишиної О.М.., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу від 07.04.2016 року ВП № 50588135, -
У квітні 2016 року, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (згідно уточненого адміністративного позову) позивач просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. про накладення штрафу від 07.04.2016 року ВП № 50588135.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.04.2016 року на адресу виконавчого комітету Одеської міської ради надійшов лист відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.04.2016 року № 091-5473, до якого було додано постанову від 07.04.2016 року ВП № 50588135 про накладення штрафу на виконавчий комітет Одеської міської ради у розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа № 815/1277/14.
Позивач вважає дану постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню, з підстав викладених в адміністративному позові.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду на 26 жовтня 2016 року на 12:00.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої сторони на стороні відповідача ОСОБА_3.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року передати матеріали адміністративної справи № 815/1961/16 за адміністративним позовом виконавчого комітету Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу від 07.04.2016 року ВП № 50588135, на розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду на 22 грудня 2016 року на 15:30.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 25.12.2015 року Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 815/1277/14 про зобов'язання виконавчого комітету Одеської міської ради надати ОСОБА_3 на склад сімї з 4-х осіб, благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої 3-х кімнатної квартири у м. Одеса жилою площею у відповідності до ст.ст. 47, 48, 49 ЖК України та надати відповідний ордер на вселення у квартиру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а його виконання здійснюють державні виконавці.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
22.03.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області Мельниченко А.В. відкрито виконавче провадження ВП №5 0588135 та надано 7-ми денний строк для виконання вимог виконавчого документу з моменту винесення постанови.
Частиною 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В зв'язку з невиконанням судового рішення без поважних причин, постановою старшого державного виконавця Мельниченко А.В. від 07.04.2016 року на позивача накладено штраф у розмірі 680, 00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Встановлено, що виконавчий лист № 815/1277/14 виданий 25.12.2015 року Одеським окружним адміністративним судом не виконано у встановлений державним виконавцем строк.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Одеської міської ради надсилалось клопотання від 28.03.2016 старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області Мельниченко А.В. про відкладення провадження виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 50588135 у звязку з тим, що процес забезпечення членів територіальної громади міста житлом складний та багатоетапний, крім того, потребує здійснення виконавчими органами Одеської міської ради додаткових дій. Дане клопотання було отримано Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області 29.03.2016 року.
Разом з вищезазначеним клопотанням, Виконавчим комітетом Одеської міської ради надано докази звернення до Приморської, Київської, Малиновської та Суворовської адміністрацій Одеської міської ради з метою зясування наявності у розпорядженні зазначених адміністрацій житлової нерухомості, яку можливо надати стягувачу на виконання судового рішення.
Таким чином, встановлено наявність у позивача поважних причин не виконання виконавчого листа № 815/1277/14 виданого 25.12.2015 року Одеським окружним адміністративним судом. Крім того, державного виконавця завчасно повідомлено про наявність обставин, що перешкоджають виконанню виконавчого документу у встановлений строк.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову від 07.04.2016 року про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. , а тому постанова старшого державного виконавця Мельниченко А.В. від 07.04.2016 року ВП №50588135 є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності колегіяя суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку пре те, що позовні вимоги Виконавчого комітету Одеської міської ради підлягають задоволенню.
Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на подане клопотання Виконавчим комітетом Одеської міської ради про зупинення проваження у справі у зв'язку з подачею касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року про передачу матеріалів адміністративної справи № 815/1961/16 до Київського апеляційного адміністративного суду.
Необхідність зупинення провадженнч у даній справі вбачається у тому, що у випадку задоволення касаційної скарги виконкому буде скасована ухвала, якою дану справу передано до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до 156 КАС України, визначено чіткий перелік підстав шщодо зупинення провадження у справі.
Так, згідно ч.ч.1-4 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника; необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді на доручення.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі: захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до її одужання; знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження; призначення судом експертизи - до одержання її результатів; наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Відповідно до вище зазначеного, колегія суддів не знаходить підстав для зупинення провадження по даній справі, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті, а також оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року ніяким чином не впливає та не перешкоджає подальшому розгляду справи по посуті.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 22 грудня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Кузьмишина О.М.