Справа: № 810/1709/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
20 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року адміністративний позов ПАТ «Обухівське» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 16 жовтня 2015 року №0001472201/3177.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує неправомірністю відкоригованого позивачем податкового зобов'язання у жовтні 2014 року по господарським операціям з ТОВ «СПП-Агро» та ПАТ «Аграрний фонд», що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, а також завищенням податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Генерал Транс» у грудні 2014 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 07 серпня 2015 року по 18 вересня 2015 року посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, якою встановлено порушення позивачем, зокрема, положень п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок на загальну суму 1366024,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 10073,00 грн., листопад 2012 року - 7333,00 грн., жовтень 2014 року 1334189,00 грн., грудень 2014 року - 14429,00 грн.
Наведені порушення зафіксовано ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області в акті перевірки від 25 вересня 2015 року №1892/10-16-22-02/00857284, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16 жовтня 2015 року №0001472201/3177, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Обухівське» за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів на 2033926,50 грн., в тому числі за основним платежем 1355951,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 677975, 50 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту незаконності коригування сум податкового зобов'язання та нереальності господарських операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на неправомірність відкоригування позивачем податкового зобов'язання у жовтні 2014 року по господарським операціям з ТОВ «СПП-Агро» та ПАТ «Аграрний фонд».
Щодо взаємовідносин ПАТ «Обухівське» з ТОВ «СПП-Агро» з матеріалів справи вбачається наступне.
20 жовтня 2014 року між ПАТ «Обухівське» (продавець) та ТОВ «СПП-Агро» (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №СПП 20/10-02, за умовами якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити зерно пшениці продовольчої (п.1.1 договору). Ціна товару складає 1958,33 грн. без ПДВ, ПДВ - 20% 391,67 грн., разом з ПДВ - 2350,00 грн. (п.1.2 договору).
Відповідно до п.п.1.3-1.4 договору кількість товару - 2200,000 м/т. Загальна вартість договору складає: 4308326,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 861665,20 грн., разом з ПДВ 5169991,20 грн.
Продавець зобов'язаний передати покупцю товар на умовах ЕХW (Франко-склад) (в редакції «Інкотермс» 2000 року) склад ПАТ «Васильківхлібопродукт», ПАТ «Білоцерківський елеватор», Київської області до 31 грудня 2014 та видати покупцеві складську квитанцію, видаткову та податкову накладну на товар. Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за товар (п.п.2.1-2.2 договору).
Згідно п.п.5.1, 5.4 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Зміни у цей договір набирають чинності з моменту оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.
Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п.5.5 договору). Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (пункт 6.5 договору).
На підтвердження виконання умов наведеного договору шляхом передачі ТОВ «СПП-Агро» зерна позивачем надано до суду копії видаткових накладних від 20 жовтня 2014 року №СХП706 та від 22 жовтня 2014 року №СХП707, копії податкових накладних від 20 жовтня 2014 року №56/2 на загальну суму 1903402,76 грн. у т.ч. ПДВ - 317233,79 грн. та від 22 жовтня 2014 року №80/2 на загальну суму 3266588,44 грн. у т.ч. ПДВ - 544431,41 грн., копію виданої ТОВ «СПП-Агро» довіреності від 20 жовтня 2014 року №240/2 на отримання від ПАТ «Обухівське» цінностей за договором №СПП 20/10-2 від 20 жовтня 2014 року (пшениця 2200 тонн).
21 жовтня 2014 року між ПАТ «Обухівське» та ТОВ «СПП-Агро» укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу товарів №СПП 20/10-02 від 20 жовтня 2014 року, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю здійснити оплату за товар, сторони вирішили розірвати договір купівлі-продажу товарів №СПП 20/10-02 від 20 жовтня 2014 року. Покупець зобов'язаний протягом одного робочого дня з дати підписання додаткової угоди повернути продавцю товар, який був отриманий згідно умов договору на базисі поставки ТОВ «Привільнянське ХЗП», ДП «Хлібна база №73».
Переданий згідно договору купівлі-продажу товарів №СПП 20/10-02 від 20 жовтня 2014 року товар повернуто від ТОВ «СПП-Агро» позивачу, на підтвердження чого матеріали справи містять копію накладної від 22 жовтня 2014 року №20 повернення постачальнику пшениці у кількості 2200 тонн на загальну суму 5169991,20 грн. з ПДВ, копії Актів приймання передачі товару від 22 жовтня 2014 №127 та без номеру, а також копії листів ПАТ «Обухівське» від 31 березня 2016 року та ТОВ «СПП-Агро» від 31 березня 2016 року вих.№31/03-16 про повернення 22 жовтня 2014 року товару (зерно пшениці) в кількості 2200 тонн відповідно до актів прийому передачі від 22 жовтня 2014 року №б/н та №127, а також копію акту звіряння взаємних розрахунків за договором №СПП 20/10-2 від 20 жовтня 2014 року.
Посилання апелянта на відсутність документів транспортування зерна не спростовує факту здійснення господарських операцій між ПАТ «Обухівське» та ТОВ «СПП-Агро» згідно договору №СПП 20/10-2 від 20 жовтня 2014 року та додаткової угоди до нього №1 від 21 жовтня 2014 року, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, такого транспортування не відбувалося, з огляду на необхідність особливих умов зберігання зерна, яке зберігалось в спеціальних елеваторах.
З огляду на викладене, позивачем правомірно було відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ по господарським операціям з ТОВ «СПП-Агро» та виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №86/2 та №87/2 від 22 жовтня 2014 року.
Щодо взаємовідносин ПАТ «Обухівське» з ПАТ «Аграрний фонд» з матеріалів справи вбачається наступне.
17 березня 2014 між ПАТ «Обухівське» (постачальник) та ПАТ «Аграрний фонд» (покупець) укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №372Ф, за умовами якого постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця м'яка 2 клас (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.1.1 договору).
Відповідно до п.п.1.2-1.3 договору кількість (тонн) товару: 2200,000. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта (ів) передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору.
Базис поставки: Франко-склад Васильківхлібопродукт, ПАТ, 08600, вул.Володимирська, буд.22, м.Васильків, Київська обл. (п.1.4 договору).
Відповідно до п.3.1 договору сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 70 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 2835140,00 грн. у тому числі ПДВ 472523,33 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з підпунктом 4.1 цього договору.
Покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених підпунктом 2.5 цього договору перераховує на поточний рахунок постачальника першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 2025100,00 грн. у тому числі ПДВ 337516,67 грн. Постачальник у день надходження першої частини попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в установленому порядку. Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 810040,00 грн. у тому числі ПДВ 135006,67 грн. (п.4.1 договору).
Відповідно до п.п.3.2-3.4 договору постачальник надає покупцю знижку (Зн) на одиницю товару у розмірі 125,19 грн. Вартість партії товару (Вт) з урахуванням ПДВ визначається за формулою: Вт = (Цт-Зн) х От (грн.), де Цт - середньозважена ціна рівноваги (фіксингу), що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки партії товару; (От) - обсяг партії товару (тонн). Сума остаточного розрахунку (Ор) за цим Договором визначається за формулою: Ор = ЕВт - Пп (грн.).
Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі (п.9.2 договору).
На підтвердження виконання умов біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №372Ф від 17 березня 2014 року позивачем подано до суду копію податкової накладної від 19 березня 2014 року №35/2 на загальну суму 2025100, 00 грн., ПДВ - 337516,67 грн. (пшениця м'яка 2 класу у кількості 1100 тонн), яку виписано на підставі надходження авансових коштів.
07 квітня 2014 року між ПАТ «Обухівське» та ПАТ «Аграрний фонд» укладено додатковий договір №1 до біржового договору поставки зерна вражаю 2014 року №372 Ф від 17 березня 2014 року, яким внесено зміни до розділу 10 первісного договору в частині зазначення місцезнаходження та реквізитів постачальника. Всі інші умови біржового договору поставки зерна залишилися без змін.
На підставі отримання авансових коштів відповідно до умов біржового договору №372 Ф від 17 березня 2014 року, ПАТ «Обухівське» виписало податкову накладну від 09 квітня 2014 року №91/2 на загальну суму 810040,00 грн., ПДВ - 135006,67 грн. (пшениця м'яка 2 класу у кількості 440 тонн.)
22 жовтня 2014 між ПАТ «Обухівське» та ПАТ «Аграрний фонд» укладено додатковий договір №2 до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 372Ф від 17 березня 2014 року, яким викладено пункт 3.3 біржового договору у наступній редакції: « 3.3. Вартість партії товару (Вт) з урахуванням ПДВ визначається за формулою: Вт = (Цт-Зн) х От (грн.), де Цт - ціна відповідно до довідки Аграрної біржі про ціни на зернові культури врожаю 2014 року, що склалася на момент поставки партії Товару; От - обсяг партії Товару (тонн).» та відповідно до п.2 вказаного додаткового договору постачальник передає покупцю у власність товар:
- найменування товару, клас - пшениця м'яка 2 клас, якість згідно ДСТУ 3768:2010; От - 103,523 тонн; Зн - 125,19 грн./тонна; Цт - 2450,00 грн./тонна, ПДВ - 408,33 грн.; (Цт-Зн) - 2324,81 грн./тонн, ПДВ - 387,47 грн.; Вт - 240671,31 грн., ПДВ - 40111,89 грн.;
- найменування товару, клас - пшениця м'яка 3 клас, якість згідно ДСТУ 3768:2010; От - 2096, 477 тонн; Зн - 125,19 грн./тонна; Цт - 2350,00 грн./тонна, ПДВ - 391,67 грн.; (Цт-Зн) - 2224,81 грн./тонн, ПДВ - 370,80 грн.; Вт - 4664262,99 грн., ПДВ - 777377,17 грн.; Пп - 2835140,00 грн., ПДВ - 472523,33 грн.; Ор = (Вт+Вт) - Пп, 2069794,30 грн., ПДВ - 344965,72 грн.
Пунктом 3 додаткового договору №2 внесено зміни до п.1.1.2 біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 372 Ф від 17 березня 2014 року, та викладено його в наступній редакції «Якісні показники товару: показник зернової домішки згідно ДСТУ 3768:2010».
З огляду на внесення суттєвих змін до договору поставки зерна врожаю 2014 року №372Ф від 17 березня 2014 року щодо якості та кількості товару та зміни суми остаточного розрахунку, позивачем відкориговано податкові зобов'язання відповідно до розрахунків від 22 жовтня 2014 року №88/2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 19 березня 2014 року №35/2 на суму ПДВ «-» 337516,67 грн. та №89/2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09 квітня 2014 року року №91/2 відкориговано податкові зобов'язання по операціям з контрагентом ПАТ «Аграрний фонд» на суму ПДВ «-» 135006,67 грн.
Згідно копії податкової накладної від 22 жовтня 2014 року №90/2 ПАТ «Обухівске» поставило ПАТ «Аграрний фонд» пшеницю м'яку 2 класу у кількості 103,523 тонн, на загальну суму 240671,31 грн. у тому числі ПДВ 40111,89 грн., відповідно до умов біржового договору від 17 березня 2014 року №372Ф (з урахуванням внесених змін), що також підтверджується актом від 22 жовтня 2014 року передання-приймання зерна до Біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №372Ф від 17 березня 2014 року, та згідно копії податкової накладної від 22 жовтня 2014 року № 91/2 позивачем поставлено ПАТ «Аграрний фонд» пшеницю м'яку 3 класу у кількості 2096,477 тонн, на загальну суму 4664262,99 грн. у тому числі ПДВ 777377,17 грн., що також підтверджується актом від 22 жовтня 2014 року передання-приймання зерна до Біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №372Ф від 17 березня 2014 року.
В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Київської області від 12 січня 2016 року у справі №911/4454/15 за позовом ПАТ «Аграрний фонд» до ПАТ «Обухівське» про стягнення 1215500,00 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «Обухівське» до ПАТ «Аграрний фонд» про стягнення 47548,57 грн., обґрунтуванням якого було неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 17 березня 2014 року №372Ф у строк, визначений законом, та вказаним судовим рішенням підтверджуються господарські операції позивача та ПАТ «Аграрний фонд», за якими контрагентом позивача було сплачено на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 2835140,00 грн. та яка не поверталась позивачем, а була зарахована в оплату зерна з урахуванням укладеного додаткового договору №2.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було правомірно відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «Аграрний фонд», а посилання податкового органу на неповернення авансових коштів, як на підставу для визнання вказаного коригування таким, що суперечить законодавству, є необґрунтованим.
Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 ПК України).
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на завищення ПАТ «Обухівське» податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Генерал Транс» у грудні 2014 року у зв'язку з невстановленням реального надання послуг за договором від 07 листопада 2014 року №08-УСЛ, з огляду на що колегія суддів зазначає:
07 листопада 2014 року між ПАТ «Обухівське» та ТОВ «Генерал-Транс» укладено договір №08-УСЛ з надання послуг навантаження цукрового буряку, за наслідком виконання умов якого ТОВ «Генерал-Транс» виписано податкову накладну від 01 грудня 2014 року №1 на загальну суму 86575,02 грн., у тому числі ПДВ 14429,17 грн., на підставі чого позивачем віднесено суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту.
В матеріалах справи наявна копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі №810/3141/15 за позовом ПАТ «Обухівське» до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2015 року №0000982202/2396, згідно якої судом у наведеній справі досліджувалась вказана господарська операція за договором від 07 листопада 2014 року №08-УСЛ та встановлено, що факти надання послуг позивачу та оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції між ПАТ «Обухівське» та ТОВ «Генерал-Транс» належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними фінансово-господарськими документами, у зв'язку з чим позов було задоволено. За наслідками апеляційного оскарження вказаного судового рішення ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року - без змін. Таким чином, постанова Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року набрала законної сили у відповідності до ст.254 КАС України.
В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Генерал-Транс» згідно договору від 07 листопада 2014 року №08-УСЛ встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, така обставина не підлягає доказуванню, а отже висновки податкового органу щодо невстановлення реального здійснення послуг за вказаним договором є безпідставними.
Щодо взаємовідносин позивача з ПП «ІТС Україна», колегія суддів зазначає наступне.
14 жовтня 2011 року між ПАТ «Обухівське» (замовник) та ПП «ІТС Україна» (підрядник) було укладено договір №б/н, предметом якого є виконання робіт з погрузки перегною на автотранспорт та складування в бурти. Загальна вартість робіт за цим договором складає 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,00 грн.
Наведені роботи виконані в 2011 року та відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 63 кредитове сальдо на 01 листопада 2012 року складає - 44000,00 грн.
25 березня 2011 року між позивачем (замовник) та ПП «ІТС Україна» (підрядник) було укладено договір №б/н, предметом якого є виконання робіт по екологічному поліпшенню земель на загальну суму 300000,00 грн.
14 листопада 2012 року ПП «ІТС Україна» було виписано ПАТ «Обухівське» податкову накладну №59 на загальну суму 44000 грн., у тому числі ПДВ - 7333,33 грн., разом з тим, в графі вид цивільно-правового договору зазначено: договір про виконання роботи від 25 березня 2011 року (екологічне поліпшення земель), а в самій податковій накладній зазначено - виконання роботи (погрузка гною), що виконувалися за договором від 14 жовтня 2011 року №б/н.
Судом першої інстанції встановлено, що предмет договору від 14 жовтня 2011 року «погрузка перегною на автомобіль та складування в бурти» є аналогічним з предметом договору від 25 березня 2011 року «роботи по екологічному поліпшенню земель», оскільки складання перегною в бурти є одним із етапів екологічного поліпшення земель, у зв'язку з чим допущено помилку в податковій накладній при зазначенні договору.
Колегія суддів зазначає, що неточне та невірне оформлення контрагентом позивача податкової накладної не може бути підставою для визнання господарських операцій позивача та ПП «ІТС Україна» нереальними та, як наслідок, невизнання податковим органом сум податкового кредиту, що був сформований позивачем на підставі податкової накладної від 14 листопада 2012 року №59 за укладеним договором при наявності належних первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції та не ставляться під сумнів відповідачем.
Крім того, в акті перевірки позивача податковий орган не конкретизував, на підставі чого відповідач дійшов висновку про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагента позивача з постачальниками по придбанню товарів, робіт та з покупцями по реалізації товарів робіт послуг.
Посилання відповідача на те, що свідоцтво ПП «ІТС Україна», як платника ПДВ, анульовано 29 травня 2013 року є безпідставним, оскільки господарські операції між позивачем та зазначеним контрагентом мали місце протягом 2011-2012 років.
В акті перевірки ПАТ «Обухівське» контролюючим органом встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками підрядниками» по контрагенту рахунку ПП «ІТС Україна» станом на 31 грудня 2012 року заборгованість відсутня.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс суму сплаченого податку на додану вартість по податковій накладній від 14 листопада 2012 року №59 до податкового кредиту в зазначений період, натомість, апелянтом не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних доказів на спростування наведеного висновку щодо правомірності включення до податкового кредиту ПДВ по господарським операціям між ПАТ «Обухівське» та ПП «ІТС Україна».
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.
Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем, зокрема, положень п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок на загальну суму 1366024,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 10073,00 грн., листопад 2012 року - 7333,00 грн., жовтень 2014 року - 1334189,00 грн., грудень 2014 року - 14429,00 грн. не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту незаконності коригування сум податкового зобов'язання та нереальності господарських операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суб'єктивною думкою податкового органу, а тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 16 жовтня 2015 року №0001472201/3177 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.