Справа: № 366/2992/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Тетервак Н.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
15 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 02 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 02 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо відмови у прийнятті довідки №284 від 16.09. 2016 року, виданої Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України у Київській області про заробітну плату(грошове забезпечення),одержану особою за роботу(службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках,видану на ім'я ОСОБА_2; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області прийняти довідку №284 від 16.09. 2016 року, видану Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України у Київській області про заробітну плату(грошове забезпечення),одержану особою за роботу(службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках,видану на ім'я ОСОБА_2, провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії із заробітної плати,вказаної в довідці №284 від 16.09. 2016 року, з 22 вересня 2016 року та здійснити виплати з відрахуванням виплачених раніше сум; допущено негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №1 ,що підтверджено посвідченням, та перебуває на обліку в УПФУ в Іванківському районі Київської області, де отримує пенсію.
Доводи позивача полягають у тому, що в матеріалах Пенсійної справи відсутні деякі документи, що підтверджують розмір отриманої ним заробітної плати за роботу в зоні відчуження. Позивач прохає взяти для розрахунку його пенсії заробітну плату згідно довідки №284 від 16.09. 2016 року,виданої Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, яка йому видана на підставі рішення Іванківського районного суду від 12.04. 2016 року у справі № 366/2072-15-а.
Відповідач зазначає, що надана довідка не може бути прийнята для перерахунку пенсії.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача є неправомірними.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Так, з постанови Іванківського районного суду від 12 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Київській області,Відділ зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області,третя особа Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, про зобов'язання вчинити дії,визнання неправомірними дій роботодавця при наданні довідки про розмір заробітної плати за виконання службових обов'язків у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перерахування і виплати пенсії, слідує,що суд позов задовольнив частково, а саме: визнав дії Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України у Київській області щодо відмови у наданні довідки ОСОБА_2 про заробітну плату за роботу у третій зоні небезпечності(зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 26 по 30 квітня 1986 року за №2/Д-37 без включення одноразової грошової допомоги в розмірі подвійного окладу та премії - протиправними; зобов'язав Відділ зони Чорнобильської АЕС МВС України в Київській області здійснити перерахунок з відображенням його в особовому рахунку та включити ОСОБА_2 у довідку про заробітну плату за період з 26 квітня 1986 року за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС одноразову грошову винагороду в розмірі 510 крб., подвійний посадовий оклад з підвищенням його на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю та премію в розмірі 100карбованців; надати довідку з урахуванням вказаних виплат. (Ухвалою від 15.04.2016 р. в постанову внесено виправлення,замість грошової винагороди в сумі 510 крб.- 500 крб.)
Вказана постанова набрала законної сили 29.07. 2016 року, а отже, є обов'язковою для виконання.
На виконання вказаного рішення Відділ зони відчуження Чорнобильської АЕС 16.09. 2016 року надав позивачу довідку № 284 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках - ОСОБА_2 за період з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року, яка видана на підставі вказаної постанови Іванківського районного суду від 12 квітня 2016 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності,що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку,одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990роках, у розмірі фактичних збитків,який визначається згідно із законодавством, а позивач виявив бажання перерахунку його пенсії від заробітку,отриманого за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в за період з 26 квітня по 30 квітня 1986 року про що надав відповідачу довідку відповідної форми, яка ніким не оспорена, а при обчисленні пенсії враховується фактичний заробіток (відповідно до Порядку обчислення пенсій по інвалідності,що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи,затвердженого постановою Кабінетів міністрів України «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності,що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 30.05.97 №523), то відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_2 є безпідставною.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо визначення суми судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 606,32 (1378 * 0,4 * 110%).
Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 02 листопада 2016 року - без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 606 грн. (шістсот шість) 32 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2016.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.