Справа: № 826/15947/16 Головуючий у 1-й інстанції:Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
21 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного підприємства «Родина» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Родина» до державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення,
Приватне підприємство «Родина» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача по винесенню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: НОМЕР_1 від 29 квітня 2016 року НОМЕР_3, та по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності: НОМЕР_2 щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме групу нежитлових приміщень НОМЕР_4, загальною площею 199,3 м2, за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: НОМЕР_1 від 29 квітня 2016 року НОМЕР_3, щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_3 (далі - оскаржуване рішення).
Разом з позовом представник позивача заявив письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об'єкта нерухомого майна: групи нежитлових приміщень НОМЕР_4 загальною площею 199, 3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 14 листопада 2016 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - залишив без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та постановити нову про задоволення клопотання про забезпечення позову. На думку апелянта, зазначену ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, Державним реєстратором Хибою А.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: НОМЕР_1 від 29.04.2016 НОМЕР_3, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності: НОМЕР_2 щодо права власності на об'єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень НОМЕР_4, загальною площею 199,3 м2, за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на вказане приміщення відповідач зареєстрував за ОСОБА_3.
Апелянт, звертав увагу суду на те, що відповідач здійснила Державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13.12.2013 року по справі № 2/255/2356/2013, яке на його думку фактично не існує та не приймалося судом, оскільки не міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку з чим позивача було неправомірно позбавлено права власності на належне йому нерухоме майно.
Так, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 21476243 від 12.05.2014), який міститься в матеріалах справи, спірне приміщення належало ПП «Родина», яке зареєструвало право власності на придбане приміщення на підставі Договору купівлі-продажу № 726, виданого 23 березня 2001 року (номер запису про право власності: НОМЕР_5).
Відповідно до Інформаційної довідки (а/с 14), оскаржуваний запис про право власності на приміщення за ОСОБА_3 було внесено на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька № 2/255/2356/2013, виданого 13.12.2013 року.
У зв'язку з викладеним, апелянт вважає, що існує реальна загроза його правам та законним інтересам.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вказаних в ч. 1 ст. 117 КАС України обставин.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Забезпечення адміністративного позову може застосовуватися лише з підстав, визначених у ст. 117 вказаного Кодексу.
Відповідно до наведених вимог Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такими клопотанням, позовним вимогам.
Розглянувши клопотання позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що у даній справі очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам та інтересам позивача може бути відчуження або не відчуження спірного приміщення, яке залежить виключно від волі третьої особи та може відбутися у будь-який час. Тобто, у разі вчинення таких дій третьою особою, захист прав власності позивача буде значно утрудненим або стане неможливим.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що наявність у третьої особи об'єктивної можливості відчужити спірне нерухоме майно до прийняття рішення по суті у даній справі є підтвердженням існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Крім того, заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомості не є прийняттям судового рішення, а є одним із видів інституту забезпечення адміністративного позову, який передбачено нормами процесуального закону.
Заборона вчиняти певні дії щодо об'єкта нерухомості носить тимчасовий характер, не скасовує оскаржуване рішення відповідача, а спрямована на забезпечення виконання рішення суду у разі його задоволення.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про задоволення клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 117, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Родина» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року - скасувати.
Клопотання приватного підприємства «Родина» про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об'єктів нерухомого майна: групи нежитлових приміщень НОМЕР_4 загальною площею 199, 3 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2106 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.