Справа: № 365/589/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Денисенко Н.О.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
21 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Курка Миколи Богдановича про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовною заявою поліцейського Сектору реагування патрульної поліції Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Курка Миколи Богдановича (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови серії ПС2 № 348684 від 21 серпня 2016 року.
Згурівський районний суд Київської області своєю постановою від 13 вересня 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 вересня 2016 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 21 серпня 2016 року о 2 годині 40 хвилин на вулиці Українській в смт. Згурівка Київської області позивач керував автомобілем «Тoyota corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, та не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Поліцейський СРПП Згурівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області Курок М.Б., який є уповноваженою на те посадовою особою, виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 348684 від 21 серпня 2016 року. Даною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Підпис позивача у постанові відсутній. Постанова направлена позивачу рекомендованим листом № 2559 від 23.08.2016 року.
Зазначені в постанові серії ПС2 № 348684 від 21 серпня 2016 року обставини були підтверджені в судовому засіданні суду першої інстанції поясненнями відповідача та поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Позивач, не погоджуючись з постановою відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 257 Кодексу протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема, процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Відповідно до частини першої цієї статті протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 1162, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 1853, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Відповідно до положень частини четвертої ст. 283 КУпАП випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Також частиною п'ятою ст. 283 КУпАПУ передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 126 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У частині першій статті 277 Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, термін «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення
Правова позиція по даному питанню висловлена Конституційним Судом України в рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте, у наведених вище положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення (фіксування вчиненого правопорушення) та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
Як убачається з матеріалів справи, відносно позивача складався протокол у справі про адміністративне правопорушення, в результаті чого на місці вчинення правопорушення, тією самою посадовою особою, яка виявила дане правопорушення була прийнята постанова.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що складення уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення спростовує висновки суду першої інстанції про те, що позивач погоджувався з пред'явленим йому порушенням.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року.
П. 18 Інструкції визначено, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Проте, в порушення даної Інструкції, справа була розглянута і спірна постанова була винесена відповідачем на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призвело до порушення процесуальних прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності з порушенням встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є помилковим.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Згурівського районного суду Київської області від 13 вересня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 № 348684 від 21 серпня 2016 року, прийняту поліцейським Сектору реагування патрульної поліції Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Курком Миколою Богдановичем.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.