Справа: № 698/440/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Баранов О.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
22 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Кучми А.Ю., Беспалова О.О.
за участю секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахування і виплати недоплачених сум пенсій,
Позивач звернулася до суду з позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього здійснити перерахунок і виплату пенсії, призначеної позивачу як державному службовцю, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на день призначення пенсії, та Постанови КМУ від 31.05.2000 № 865 в редакції, чинній на дату призначення пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії починаючи з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015 року у такому ж самому процентному відношенні, в якому її нарахування здійснювалось до 01.12.2015.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення позивачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом першої інстанції правильно установлено, що позивач перебуває на обліку в Звенигородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області, з 31.12.2014 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії) у розмірі 70 % заробітної плати, яку на час призначення пенсії одержував працюючий державний службовець на відповідній посаді.
08.06.2016 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок її пенсії у зв'язку з підвищенням з 01 грудня 2015 року розміру заробітної плати працюючих державних службовців згідно з Постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Листом від 09.06.2016 № 2825/07-01 позивача повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії, яку мотивовано тим, що згідно із п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України "Про державну службу" не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Положеннями статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Водночас, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Водночас, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" був виключений, а п. 5 змінений, при цьому таким чином, що порядок і підстави перерахунку пенсії державних службовців з цього часу дана норма не регулювала.
У подальшому (проте до моменту звернення позивача із заявою щодо перерахунку її пенсії), постанова Кабінету міністрів України від 31.05.2000 № 865 втратила чинність згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Починаючи з 01.05.2016 набув чинності новий Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХІ якого Закон України "Про державну службу" 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.
Згідно зі статтю 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
При цьому, апеляційний суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення).
Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З аналізу наведених слідує, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами. Виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком.
Як випливає з матеріалів справи, 08.06.2016 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок її пенсії згідно зі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" 3723-XII.
Проте, станом час такого звернення, порядок перерахунку пенсії державних службовців врегульовано статтю 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", натомість положення ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" 3723-XII, на які посилається позивач, вже втратили свою чинність.
Отже, враховуючи, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено як суб'єктивного права позивача так і обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача є правильним, а прийняте ним рішення - законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахування і виплати недоплачених сум пенсій - залишити без задоволення, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Ю. Кучма
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2016
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Кучма А.Ю.